У фільмі про Стуса не буде адвоката Медведчука

Учора стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був відомий зараз проросійський політик Віктор Медведчук.

Про це заявив актор Геннадій Попенко на своїй сторінці у "Фейсбуці":

"Проходячи кастинг на фільм "Стус", я читав сценарій до фільма. У ньому БУЛА сцена останнього суда над Стусом. Саме того суда, що його Стус та українська інтелігенція не визнавали, але адвокат Стуса, товариш Медведчук, визнав не лише суд, а й Стусову "провину"…

Нещодвано, у коментах під постом Мирослав Латик (Muroslav Latyk) побачив , що сцени суду вже немає у фільмі. Запитав про це у акторів, що грають у фільмі. Вони підтвердили, що сцени суду вже немає. Її прибрали зі знімального графіка нікого не попередивши. Навіть такого персонажа, як Медведчук, у фільмі вже немає. Проте кастинг на нього був, актора було знайдено і він готувався до зйомок". 

Як пише Попенко, учасники знімального процесу вважають, що продюсерам фільму подзвонили з адмінстрації Медведчука з вимогою прибрати сцену суду над Стусом задля уникнення провокацій.

Проте режисер кінострічки Роман Бровко в коментарі "Громадському радіо" переконує, що цю та інші сцени прибрали зовсім не з політичних міркувань.

"Ми ще на етапі затвердження фінальної версії сценарію зрозуміли від сім’ї, що є деякі неприйнятні теми, які вже їх дістали. Це і тема суду, бо про неї говорили вже дуже багато разів. Не на рівні письмової заборони, але на рівні розмов із довірою один до одного було таке, що не треба зачіпати цю тему", — розповів Бровко.

У розмові з ТСН він дещо уточнив: "Для сім'ї Стуса є дві болючі теми — суду і відносин з (дисиденткою) Аллою Горською. Обох тем Дмитро Стус попросив нас не торкатися. Між Медведчуком і Стусом-молодшим налагоджені відносини. У них були зустрічі і, можливо, спроби Віктора виправдати себе".

Окрім згаданої сцени, прибрали ще біля 20-ти інших. Причинами є фінансування та вимоги кінотеатрів.

"Щоб відзняти все, що було в сценарії, треба було вдвічі більше грошей. Є вимоги кінотеатрів до українського кіно: хронометраж 100 хвилин, більше не можна. А в нас було сцен десь на 180 хвилин. Тому ми мали вирізати. Ми не тільки суд вирізали, ми вирізали історію про сім’ю Стуса, коли він жив у Горлівці, вирізали сцени з батьком, матір’ю", — каже режисер. 

Утім, спілкуючись із "Радіо Свобода" Бровко послався на побоювання, що прокатники відмовляться від його фільму:

"Зараз телеканали займають хитру позицію: ви зніміть кіно, покажіть, а потім будемо говорити. (Може) якщо там була б постать Медведчука, то навіть деякі найбільші кінопрокатники в Україні не хотіли б це кіно брати в прокат".

Сценаристи Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов розповіли акторці Євгенії Гладій, яка виконує роль агента КГБ, що прокатники поставили під сумнів успіх фільму, якщо в ньому згадуватиметься Медведчук, пише ТСН.

За словами режисера Бровка, він би не хотів, щоб фільм про Стуса перетворився на фільм на Медведчука.

"Я ставив перед собою завдання зробити кіно про постать, персону, про боротьбу Стуса. Увіковічувати, вибачте, пана Медведчука в цій історії… Про Медведчука через 10-20 років всі забудуть, а про Стуса мають пам’ятати і через 20, і через 100 років. Ми маємо увіковічити пам’ять Стуса", — сказав він.

Актор Дмитро Ярошенко в ролі Василя Стуса. Фото зі зйомок фільму

Сам же Дмитро Стус зустрічався зі сценаристами картини, але ні про що їх не просив:

"Для мене весь цей фільм, м'яко кажучи, смішний і неприйнятний. Але якщо хочуть, нехай знімають", — сказав Стус-молодший у коментарі ТСН.

Нагадаємо, українського поета й дисидета, члена Української Гельсінської групи Василя Стуса заарештував КГБ 14 травня 1980 року в Києві за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди". 28 вересня—2 жовтня тривав судовий процес на Стусом. Попри заперечення поета, йому призначили державного адвоката — Віктора Медведчука.

Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, "виконував норму", а до того ж має низку хронічних захворювань.

Стуса визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили на десять років позбавлення волі в таборі особливо суворого режиму та п’ять років заслання. Василь Стус помер уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Офіційна версія — серцевий напад.

Фільм "Стус" почали знімати 29 квітня 2018 року. Головного героя — Василя Стуса — грає український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати фільм планують в 28 лютого наступного року.

Читайте також:

Як загинув Василь Стус?

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым" 

Медведчук каже, що не має стосунку до смерті Стуса. ВІДЕО

Чи вбивав адвокат Медведчука поета Стуса?

КГБ проти українців. Справа "Блок"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.