Польський президент Коморовський вшанував пам’ять українських союзників. ФОТО

У вівторок, 14 серпня, на Православному кладовищі у Варшаві відбулося урочисте покладення квітів до пам’ятників воїнам Української народної республіки.

Про це повідомляє "Наше слово".

Пам’ять українських союзників вшанував Броніслав Коморовський, Президент Польщі у 2010-2015.

 Президент Польщі 2010-2015 Броніслав Коморовський, Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич.

ФОТО: Катерина Семчук, "Наше слово"

 

Також були присутні Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, представники влади міста Варшава, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, журналістка та громадська діячка Іза Хруслінська, україністка Богуміла Бердиховська та багато інших. Організатори ініціативи – Галина Андрушков, Юрій Рейт, Григорій Стех.

 

"Варто постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", – зазначають організатори.

 
 
 


Читайте також:

У Польщі на місцевих похованнях ушанували козаків Армії УНР. ФОТО, ВІДЕО

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.