У литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією

Депутати литовського парламенту домагаються визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на литовський сайт Delfi.

Члени парламентської фракції Союзу вітчизни-Християнських демократів Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс 1 серпня представили проект закону, мета якого - визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією.

За словами Ажубаліса, в роки окупації Литви Радянським Союзом комуністична партія сприяла утвердженню диктатури на території окупованої країни.

"Мета цього проекту — нарешті належним чином оцінити радянське минуле і злочини, відновити історичну справедливість"— підкреслив Ажубаліс.

Кащюнас зауважив, ще одна мета закону  гласність. Згідно з законопроектом, якщо колишні члени компартії захочуть стати кандидатами на пост президента, депутата парламенту або Європарламенту чи мера, то вони в обов'язковому порядку повинні вказувати цей факт своєї біографії.

Аналогічні вимоги мають бути запроваджені і щодо осіб, які працюють на дипломатичній службі або беруть участь в конкурсі на посаду в держустанові.

Депутат нагадав, що в червні 2017 року парламент прийняв резолюцію із закликом до уряду підготувати проект, згідно з яким Литовська комуністична партія була б визнана злочинною організацією. Але, за словами Кащюнаса, парламент поки не продемонстрував ініціативу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.