Конкурс на нового дирeктора Музeю Ханeнків: музeйник vs підприємeць

Департамент культури Київської міськадміністрації проводить конкурс на посаду гендиректора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Про це повідомляє видання "Лівий берег" із посиланням на сайт КМДА. На пост претендує дві особи – нинішня заступниця генерального директора музею Катерина Чуєва і підприємниця у сфері реставрації та будівництва Світлана Зорінець.

Одна із експозицій музею Ханенків. Фото: Wix.com

Катерина Чуєва працює в музеї Ханенків з 1998 року, була зберігачкою фонду мистецтва Стародавнього світу, була куратором виставок у музеї, нині – заступник директора з науково-методичної роботи, є членом президії ICOM в Україні.

Світлана Зорінець була заступником директора Національного Києво-Печерського заповідника з науково-екскурсійної роботи (з 2010 по 2012 роки), 2013 року працювала в "Софії Київській", де також займалася екскурсійною діяльністю.

З 2017 року займається підприємництвом: так, значиться керівником проекту в компанії "ABC – архітектурний центр". У цій компанії, що робить ремонт і будівництво об'єктів, одним з проектів значиться реставрація музею Ханенків. Директор компанії – Павло Зорінець.

З документами претеденток можна ознайомитися за посиланнями: 1, 2 і 3.

Відповідно до закону, до конкурсної комісії увійшло 9 осіб – трьох делегував колектив музею, трьох – громадські організації, ще трьох – орган управління музеєм, тобто КМДА.

Поки що відомо про членів конкурсної комісії від колективу – Олеся Островська-Люта, Іван Козленко, Людмила Строкова, і про тих, кого делегували громадські організації, - Володимир Шейко, Ольга Балашова та Владислав Піоро.

Засідання конкурсної комісії відбудеться 27 серпня.

Нагадуємо, що 18 серпня діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.