Жінці, яка хотіла підірвати пам’ятник УПА, "світить" 10 років тюрми

Прокуратура Харківської області направила до суду обвинувальний акт стосовно підозрюваної у підготовці теракту в Молодіжному парку.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на прес-службу обласної прокуратури.

 Підозрювана Оксана Суботіна. Фото: ВГолос

За даними слідства, жінку на початку 2018 року завербували представники Росії.

"Вона постійно отримувала завдання щодо дестабілізації суспільно-політичної ситуації у Харківській області", - зазначили в прокуратурі й додали, що з метою узгодження і координації дій жінка кілька разів виїжджала до Росії.

Слідство встановило, що жінка придбала і певний час зберігала вдома тротилову шашку.

Потім вона знайшла особу, яка на основі цієї шашки виготовила саморобний вибуховий пристрій з дистанційним керуванням за допомогою мобільного телефону.

"Уночі 23 червня жінка заклала пристрій в основу пам’ятника бійцям Української повстанської армії", - повідомили в прокуратурі.

Проте 44-річну харків’янку затримали співробітники СБУ, коли вона намагалася дистанційно привести у дію вибухівку.

Наразі на вимогу прокуратури обвинувачена перебуває під вартою.

Їй інкримінується скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 (замах на скоєння терористичного акту) та ч. 1 ст.263 (незаконне придбання, зберігання, носіння і передача іншій особі вибухових речовин)ККУ.

Відповідно до санкції статей їй загрожує до 10 років позбавлення волі.

Нагадуємо, що на початку серпня пам’ятник воїнам УПА в Харкові облили червоною фарбою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.