Парламент Чехії визнав радянське вторгнення 1968 року окупацією

22 серпня парламент Чехії проголосував за резолюцію, в якій введення військ Варшавського договору до Чехословаччини в серпні 1968 року визнано "вторгненням, окупацією та порушенням міжнародного права".

За проголосували 145 із 156 депутатів, передає "Новое время" з посиланням на České noviny.

Ініціатором голосування став лідер фракції Християнсько-демократичного союзу Ян Бартошек.

Він заявив, що резолюція стане "посланням для громадськості та інших держав, в тому числі для Росії".

Нагадаємо, в ніч з 20 на 21 серпня 1968 року радянські, польські, угорські та болгарські війська увійшли на територію Чехословацької Соціалістичної Республіки, щоб придушити рух за реформи верхівки тодішньої правлячої комуністичної партії країни, відомий як "Празька весна".

Під час опору громадян ЧССР із серпня по грудень 1968 року загинуло 137 цивільних осіб. Загалом за час окупації, згідно з оцінками істориків, в країні силами країн Варшавського пакту було вбито понад 400 осіб. Останній радянський солдат покинув територію Чехословаччини в червні 1991 року.

Читайте також:

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.