Парламент Чехії визнав радянське вторгнення 1968 року окупацією

22 серпня парламент Чехії проголосував за резолюцію, в якій введення військ Варшавського договору до Чехословаччини в серпні 1968 року визнано "вторгненням, окупацією та порушенням міжнародного права".

За проголосували 145 із 156 депутатів, передає "Новое время" з посиланням на České noviny.

Ініціатором голосування став лідер фракції Християнсько-демократичного союзу Ян Бартошек.

Він заявив, що резолюція стане "посланням для громадськості та інших держав, в тому числі для Росії".

Нагадаємо, в ніч з 20 на 21 серпня 1968 року радянські, польські, угорські та болгарські війська увійшли на територію Чехословацької Соціалістичної Республіки, щоб придушити рух за реформи верхівки тодішньої правлячої комуністичної партії країни, відомий як "Празька весна".

Під час опору громадян ЧССР із серпня по грудень 1968 року загинуло 137 цивільних осіб. Загалом за час окупації, згідно з оцінками істориків, в країні силами країн Варшавського пакту було вбито понад 400 осіб. Останній радянський солдат покинув територію Чехословаччини в червні 1991 року.

Читайте також:

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.