АНОНС: Триває запис на курс проф. Петровського-Штерна про співіснування євреїв та українців у 1917-2017

Інститут "Ткума" оголошує продовження курсу лекцій проф. Йоханана Петровського-Штерна "Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Частина ІІ. 1917-2017 рр.".

Курс, який триватиме з 3 по 14 вересня 2018 року, охоплюватиме 8 лекцій (2 пари кожного навчального дня). Після успішного завершення курсу студентам буде вручено офіційний сертифікат.

Основна увага буде зосереджена на культурно-економічній, політичній та художній взаємодії євреїв та українців на українських землях відразу після Лютневої революції в Росії та розпаду Російської імперії 1917 року.

 

Під час інтерактивних занять на основі поглибленого обговорення першоджерел учасники дізнаються про відносини між лідерами єврейських національно-демократичних партій та українськими націонал-демократами в Українській Народній Республіці та Західноукраїнській Народній Республіці.

Студенти обговорять, як коренізація привела євреїв до української культури, створила нечувані форми українсько-єврейських взаємин та як правий поворот СРСР у 1930-х роках порушив цей процес.

Студенти зупиняться на складних питаннях Голокосту та співучасті у ньому, дискутуватимуть про роль СС, Вермахту, допоміжної поліції та інших підрозділів у знищенні східноєвропейських євреїв, обговорюватимуть питання про спостерігачів та тих, хто рятував євреїв.

Курс розрахований на студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, вчителів та всіх, хто цікавиться історією євреїв, культурою та історією України.

Для студентів з інших міст передбачені міні-гранти на покриття проживання та харчування на час прослуховування курсу (кількість грантів обмежена).

Лекції відбуватимуться українською мовою у приміщеннях Інституту "Ткума" (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4/26, Центр "Менора").

Вимоги до учасників: регулярне відвідання лекцій, виконання коротких письмових завдань та міні-курсова робота.

Для заявки на участь необхідно до 15 серпня 2018 року заповнити онлайн-форму за посиланням.

Для слухачів з інших міст, які бажають отримати грант, необхідно надіслати CV та мотиваційний лист.

Кількість місць обмежена.


Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.