АНОНС: Триває запис на курс проф. Петровського-Штерна про співіснування євреїв та українців у 1917-2017

Інститут "Ткума" оголошує продовження курсу лекцій проф. Йоханана Петровського-Штерна "Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Частина ІІ. 1917-2017 рр.".

Курс, який триватиме з 3 по 14 вересня 2018 року, охоплюватиме 8 лекцій (2 пари кожного навчального дня). Після успішного завершення курсу студентам буде вручено офіційний сертифікат.

Основна увага буде зосереджена на культурно-економічній, політичній та художній взаємодії євреїв та українців на українських землях відразу після Лютневої революції в Росії та розпаду Російської імперії 1917 року.

 

Під час інтерактивних занять на основі поглибленого обговорення першоджерел учасники дізнаються про відносини між лідерами єврейських національно-демократичних партій та українськими націонал-демократами в Українській Народній Республіці та Західноукраїнській Народній Республіці.

Студенти обговорять, як коренізація привела євреїв до української культури, створила нечувані форми українсько-єврейських взаємин та як правий поворот СРСР у 1930-х роках порушив цей процес.

Студенти зупиняться на складних питаннях Голокосту та співучасті у ньому, дискутуватимуть про роль СС, Вермахту, допоміжної поліції та інших підрозділів у знищенні східноєвропейських євреїв, обговорюватимуть питання про спостерігачів та тих, хто рятував євреїв.

Курс розрахований на студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, вчителів та всіх, хто цікавиться історією євреїв, культурою та історією України.

Для студентів з інших міст передбачені міні-гранти на покриття проживання та харчування на час прослуховування курсу (кількість грантів обмежена).

Лекції відбуватимуться українською мовою у приміщеннях Інституту "Ткума" (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4/26, Центр "Менора").

Вимоги до учасників: регулярне відвідання лекцій, виконання коротких письмових завдань та міні-курсова робота.

Для заявки на участь необхідно до 15 серпня 2018 року заповнити онлайн-форму за посиланням.

Для слухачів з інших міст, які бажають отримати грант, необхідно надіслати CV та мотиваційний лист.

Кількість місць обмежена.


Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.