У Покровську встановили 2-метровий пам'ятник композитору Леонтовичу. ФОТО

26 серпня в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу Покровської міської ради.

"Пам'ятник Леонтовичу відкрили сьогодні увечері. Він встановлений на вході в парк "Ювілейний" в мікрорайоні Південний. Річ у тому, що Микола Леонтович чотири роки жив у Покровську, працював в музичній школі, яку заснував. Композитор тут написав і свого легендарного "Щедрика", — сказав прес-секретар міськради Юрій Коваль, зазначивши, що цей пам'ятник створено коштами місцевого бюджету.

 Усі фото: УКРІНФОРМ

Автор пам'ятника — заслужений художник України, переселенець із Горлівки Петро Антип розповів кореспондентові Укрінформу детальніше про відкритий у Покровську пам'ятник композиторові.

"Ідея цієї скульптурної композиції моя, але для її виконання я запросив ще скульпторів і архітектора. Терміни були стислі, тому довелося залучати людей. Наш колектив з п'яти чоловік працював впродовж майже трьох місяців над створенням пам'ятника", — сказав Антип. І додав, що в роботі брали участь скульптори Микола Бірючинський, Іван Гутима, Сергій Лебедницький, а також скульптор-майстер по металу, який відливав у бронзі, — Олександр Сердюк і архітектор Сергій Шапошников.

 

"Цей пам'ятник з бронзи, граніту і скла. Його в Харкові відливали, в Києві ліпили, граніт брали в Житомирі, скло відливали у Дніпрі. Цікава, об'ємна вийшла композиція, зі скляними елементами. Бронзова фігура Леонтовича в ній на центральному місці — 2,2 метра у висоту", — розповів Антип.

За його словами, замовником пам'ятника виступила Покровська міськрада, проект цей недешевий, тому що усі матеріали дорогі.

 

"Ми вивчали історію, дуже щільно працювали з історичним музеєм Покровська. Фахівці музею давали нам потрібну інформацію, починаючи від того, які черевики, який костюм повинні зафіксувати, створюючи образ композитора", — пояснив автор пам'ятника. 

На відкритті скульптурної композиції співав дитячий хор "Щедрик" (м.Київ), лауреат міжнародних конкурсів в США, Канаді, Польщі та Італії. 

Як повідомлялося, в польському Щецині будують черговий пам’ятник "жертвам українських націоналістів". 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.