У Покровську встановили 2-метровий пам'ятник композитору Леонтовичу. ФОТО

26 серпня в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу Покровської міської ради.

"Пам'ятник Леонтовичу відкрили сьогодні увечері. Він встановлений на вході в парк "Ювілейний" в мікрорайоні Південний. Річ у тому, що Микола Леонтович чотири роки жив у Покровську, працював в музичній школі, яку заснував. Композитор тут написав і свого легендарного "Щедрика", — сказав прес-секретар міськради Юрій Коваль, зазначивши, що цей пам'ятник створено коштами місцевого бюджету.

 Усі фото: УКРІНФОРМ

Автор пам'ятника — заслужений художник України, переселенець із Горлівки Петро Антип розповів кореспондентові Укрінформу детальніше про відкритий у Покровську пам'ятник композиторові.

"Ідея цієї скульптурної композиції моя, але для її виконання я запросив ще скульпторів і архітектора. Терміни були стислі, тому довелося залучати людей. Наш колектив з п'яти чоловік працював впродовж майже трьох місяців над створенням пам'ятника", — сказав Антип. І додав, що в роботі брали участь скульптори Микола Бірючинський, Іван Гутима, Сергій Лебедницький, а також скульптор-майстер по металу, який відливав у бронзі, — Олександр Сердюк і архітектор Сергій Шапошников.

 

"Цей пам'ятник з бронзи, граніту і скла. Його в Харкові відливали, в Києві ліпили, граніт брали в Житомирі, скло відливали у Дніпрі. Цікава, об'ємна вийшла композиція, зі скляними елементами. Бронзова фігура Леонтовича в ній на центральному місці — 2,2 метра у висоту", — розповів Антип.

За його словами, замовником пам'ятника виступила Покровська міськрада, проект цей недешевий, тому що усі матеріали дорогі.

 

"Ми вивчали історію, дуже щільно працювали з історичним музеєм Покровська. Фахівці музею давали нам потрібну інформацію, починаючи від того, які черевики, який костюм повинні зафіксувати, створюючи образ композитора", — пояснив автор пам'ятника. 

На відкритті скульптурної композиції співав дитячий хор "Щедрик" (м.Київ), лауреат міжнародних конкурсів в США, Канаді, Польщі та Італії. 

Як повідомлялося, в польському Щецині будують черговий пам’ятник "жертвам українських націоналістів". 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.