95-літнього помічника СС українського походження депортували зі США до Німеччини. ФОТО

20 серпня з Нью-Йорка до Німеччини депортували 95-літнього колишнього есесівця українського походження Якова Палія.

Депортація Палія стала фіналом 14-літньої тяганини, пише "Нью-Йорк таймс". За роки таємне минуле пана Палія стало загальновідомим "секретом" у кварталі Дженсон-Хейтс, район Квінс м. Нью-Йорка, де він проживав.

Мешканці вже звикли до постійних протестів євреїв та інших під його двоповерховим будинком, з тих самих пір, як у 1993 році слідчі ідентифікували Палія.

 Яків Палій біля свого будинку в Нью-Йорку. Фото: Твіттер Джеффрі Гутермана

У 2003 році федеральний суд позбавив Палія американського громадянства, з’ясувавши, що в анкеті на прийняття громадянства він збрехав, сказавши, що в часи війни працював у родинному господарстві в Польщі та на німецькій фабриці.

Своїм сусідам і газеті "Нью-Йорк Таймс" (2003) Палій розповідав, що у віці 18 років його змусили вступити в німецьку армію, на що він погодився з остраху за свою родину. "Я ніколи не був колаборантом", — сказав тоді Палій.

Однак, згідно з документами судової справи проти нього, в 1943 році Палій, проживаючи в рідному селі П’ядики, нині Коломийського району Івано-Франківської області, добровільно зголосився в помічники СС [хіві - ІП].

Він служив охонцем у таборі примусової праці Травники, де есесівці розстріляли біля 6 тис. євреїв тільки за один день — 3 листопада 1943 року.

 Фото Якова Палія на американську візу 1949 року. Фото: Міністерство юстиції США/Ройтерс

Палія постановили депортувати ще в 2004 році. Але Сполучені Штати не могли знайти країну, яка б захотіла прийняти його. Тож Палій залишався нью-йоркцем упродовж тривалих політичних ігор між Польщею, Україною та Німеччиною (народився він на українських землях, які в той час надежали Польщі).

Урешті-решт, це завершилося 20 серпня, коли митно-імміграційна служба США забрала Палія з дому на інвалідному візку й вислала з країни, до якої він приїхав у 1949 році. Палій прибув до Дюссельдорфа в Німеччині найнятим медичним літаком у 21 серпня пополудні.

У заяві Білого Дому йдеться про те, що депортація була кінцевим результатом відновленого натиску адміністрації президента Трампа на Німеччину.

"Завжди добре, коли настає остаточна розв’язка, незалежно від того, наскільки неадекватною вона виглядає", — каже Пітер Блек, колишній головний історик Управління спеціальних розслідувань Мінстерства юстиції США, який перший викрив Палія майже три десятки років тому під час дослідження нацистських архівів у Празі. — "Хоч якесь правосуддя краще, ніж жодного".

В інтерв’ю газеті "Франкфуртер альгемайне цайтунг" німецький міністр закордонних справ Хайко Мас пояснив раптову зміну позиції його країни в цьому питанні:

"Ми приймаємо моральний обов’язок Німеччини, від чийого імені чинилася жахлива несправедливість під владою нацистів".

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.