АНОНС: На Одещині відкриють меморіал воякам Армії УНР

15 вересня в м. Ананьєві Одеської області відбудеться урочисте відкриття меморіалу воякам Армії Української Народної Республіки.

Про це пише Благодійний фонд "Героїка", який є ініціатором встановлення монумента, на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Цей проект є найбільшим меморіальним комплексом на честь українського війська на території Одеської області. Він являє собою площу, вимощену гранітною бруківкою. Посеред площі, на постаменті з каміння, встановлено колону, увінчану збільшеною копією ордену Армії УНР Залізний Хрест "За Зимовий похід і бої". Цим орденом в українському війську відзначали учасників Першого Зимового походу, що тривав під командуванням генерал-поручника Михайла Омеляновича-Павленка тилами білих та червоних військ в період з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920 року.

 

Військово-меморіальний комплекс увічнює серію переможних боїв, що відбулись 16-19 квітня 1920 року в Ананьєвському повіті Херсонської губернії. Тоді в результаті злагоджених дій ананьєвських повстанців та підрозділів Армії УНР українці заволоділи Ананьєвом та довколишніми селами, змусивши червоних залишити власні позиції.

З чотирьох сторін постамент пам’ятника обрамлений гранітними дошками з іменами козаків та старшин Армії УНР, які походять з Ананьєвщини. На площі, поряд з пам’ятником, встановлено щоглу з Державним Прапором України.

15 вересня, 12.00

Місце: південна частина м. Ананьєва, на перехресті вулиць Суворова та Одеської (в’їзд до міста дорогою Р71). 

Організатори: Благодійний фонд "Героїка".

Захід відбудеться виключно під державними прапорами.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.