У Києві відкрили виставку, яка руйнує міфи про Донбас

Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України підготували виставку «Донбас: переPROчитання образу», яка спростовує російські і радянські міфи про особливий статус Донбасу як окремого антиукраїнського регіону.

Про це йдеться на сайті УІНП.

Фото: УІНП

 

Це спроба деконструювати негативний медійний образ краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України, - вважають автори виставки.

У виставці зібрані найбільш переконливі та цікаві факти історії заселення степових регіонів, що розкривають суть Донбасу як цивілізаційно-культурного перехрестя.

Значна частина присвячена "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей. Експозиція повністю руйнує міф про Донбас як "надзвичайно зрадянізоване" населення регіону.

"Спочатку імперії крадуть минуле, потім загарбують територію. Так зробила Росія з Кримом, який зображали "ісконно рускім", і з Донбасом, з минулого якого стирали українські сліди. Такий погляд активно впроваджувався в суспільну свідомість на цих теренах та в Україні загалом.

Вже потім з‘являються "зелені чоловічки" чи терористи з георгіївськими стрічками, які нібито відновлюють історичну справедливість. Тому визволення і Криму і Донбасу неможливе без повернення правди про їхнє минуле, їхньої інтеграції в загальноукраїнський історичний наратив.

На Донбас не російський чи радянський пропонує подивитися відкрита сьогодні виставка. І побачити в ньому не Донбас, а українські Донеччину та Луганщину", - наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Фото: УІНП

 

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

"Я пройшов і передивився всю виставку і з кожною світлиною моє серце билося все частіше і частіше. Перед мною були не лише світлини, перед мною була вся історія українського Донбасу, це і моя історія також… Історія - це дійсно інструмент, який можна використовувати як для пропаганди так і для контрпропаганди, але це інше і наше життя.

Я постійно про це говорю, що нам треба пробуджувати свідомість, нам треба деокупувати не тільки території. Нам потрібні люди", - зазначив український вчений та громадський діяч, релігіознавець Ігор Козловський.

Фото: УІНП

 

На відкритті виставки також виступили генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, співробітник Національного музею історії України, кандидат історичних наук, учасник АТО Сергій Носочов, старший викладач кафедри історії Луганського державного університету, голова Луганського обласного об'єднання ВУТ ім. Шевченка та провідний науковий співробітник Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України Юрій Полідович.

З 18 вересня виставку можна переглянути впродовж місяця в Національному музеї історії України (м.Київ, вул. Володимирська, 2).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.