У Києві відкрили виставку, яка руйнує міфи про Донбас

Український інститут національної пам’яті та Національний музей історії України підготували виставку «Донбас: переPROчитання образу», яка спростовує російські і радянські міфи про особливий статус Донбасу як окремого антиукраїнського регіону.

Про це йдеться на сайті УІНП.

Фото: УІНП

 

Це спроба деконструювати негативний медійний образ краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України, - вважають автори виставки.

У виставці зібрані найбільш переконливі та цікаві факти історії заселення степових регіонів, що розкривають суть Донбасу як цивілізаційно-культурного перехрестя.

Значна частина присвячена "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей. Експозиція повністю руйнує міф про Донбас як "надзвичайно зрадянізоване" населення регіону.

"Спочатку імперії крадуть минуле, потім загарбують територію. Так зробила Росія з Кримом, який зображали "ісконно рускім", і з Донбасом, з минулого якого стирали українські сліди. Такий погляд активно впроваджувався в суспільну свідомість на цих теренах та в Україні загалом.

Вже потім з‘являються "зелені чоловічки" чи терористи з георгіївськими стрічками, які нібито відновлюють історичну справедливість. Тому визволення і Криму і Донбасу неможливе без повернення правди про їхнє минуле, їхньої інтеграції в загальноукраїнський історичний наратив.

На Донбас не російський чи радянський пропонує подивитися відкрита сьогодні виставка. І побачити в ньому не Донбас, а українські Донеччину та Луганщину", - наголосив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Фото: УІНП

 

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

"Я пройшов і передивився всю виставку і з кожною світлиною моє серце билося все частіше і частіше. Перед мною були не лише світлини, перед мною була вся історія українського Донбасу, це і моя історія також… Історія - це дійсно інструмент, який можна використовувати як для пропаганди так і для контрпропаганди, але це інше і наше життя.

Я постійно про це говорю, що нам треба пробуджувати свідомість, нам треба деокупувати не тільки території. Нам потрібні люди", - зазначив український вчений та громадський діяч, релігіознавець Ігор Козловський.

Фото: УІНП

 

На відкритті виставки також виступили генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, співробітник Національного музею історії України, кандидат історичних наук, учасник АТО Сергій Носочов, старший викладач кафедри історії Луганського державного університету, голова Луганського обласного об'єднання ВУТ ім. Шевченка та провідний науковий співробітник Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України Юрій Полідович.

З 18 вересня виставку можна переглянути впродовж місяця в Національному музеї історії України (м.Київ, вул. Володимирська, 2).

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.