Настільна гра про УПА від УІНП викликала в російських ЗМІ резонанс

Настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу", анонсована Українським інститутом нацпам’яті, викликала "занепокоєння" в російських ЗМІ та соцмережах.

На це звернув увагу голова УІНП Володимир В’ятрович, зробивши 17 вересня жартівливий допис у "Фейсбуці", повідомляє "Новинарня".

"На Росії зростає занепокоєння", – написав він, додавши скріншот повідомлення із "Твтітера" телекомпанії НТВ.

При цьому багато коментарів стосуються того, що російські медіа зробили грі добру рекламу.

Наприкінці минулого тижня ця тема справді висвітлювалася в багатьох провідних пропагандистських росЗМІ. Зокрема ішлося про те, що "українським дітям запропонували гратися в гітлерівських пособників". А УПА щоразу позначали як "заборонену в Росії екстремістську організацію"

 

Як повідомили в прес-службі УІНП, настільну гру підготували для фестивалю "Історія:UA" та презентують у Києві в парку Шевченка 13 жовтня. Це вже друга подібна розробка Інституту.

"Минулого року Український інститут національної пам’яті презентував настільну гру "Українська революція 1917-21 рр. Сто років боротьби", яка викликала величезний інтерес та схвалення, особливо серед учителів історії та учнів, які в процесі гри, поєднуючи приємне з корисним, чудово підготувалися до ЗНО з цієї теми. Перший наклад гри уже розійшовся, наразі готується до друку другий наклад.


Гарна ідея отримала своє продовження. В рамках фестивалю "Історія:UA" готується презентація наступного проекту – настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу"", – зазначили в УІПН.

"На відміну від першої розробки, гра про УПА розроблена більш динамічною, в ній з’явилися елементи тактики та стратегії. Окрім навчальних матеріалів, які поглиблюють знання про боротьбу Української повстанської армії проти ворогів, гра дає можливість дітям та підліткам відчути себе справжнісінькими командирами повстанців", – сказано в повідомленні.

"Це перша частина гри, яка фокусує свою увагу на боротьбі УПА проти двох великих ворогів – нацистів та радянських каральних підрозділів НКВД", – діляться уточнили в Інституті нацпам’яті.

Відтак буде ще друга частина гри по УПА.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.