Медсестри та офіцери з простреленими скронями – розкопали братську могилу. ФОТО

Біля села Іванівка Барвінківського району на Харківщині знайшли масове поховання часів Другої світової. У ньому виявили тіло жінки – медсестри. На ній були жіночі чобітки в гумових калошах, на шиї – намисто.

Про це повідомляє Gazeta.ua.

 Фото: unm.org.uа

"Військових ховали у вирвах від снарядів або ж в окопах і траншеях", - розповів керівник експедиції, представник Всеукраїнської громадської організації "Союз "Народна пам'ять" Євген Куковєров.

Експедиція "Барвінківський котел – 1942" тривала з 15 по 21 вересня. Поруч із людськими кістками на полі знайшли пістолет ТТ 1933 року, особисті речі та документи, близько сотні гранат, мін і снарядів.

 Фото: unm.org.uа

"Місцеві кажуть, що ховали під наглядом німецьких солдатів. Вони перешкоджали мародерству. До загиблих навіть ворог ставився з повагою. І якщо німці помічали мародера, могли розстріляти його на місці", - розповів археолог.

"Цьогоріч ми натрапили на лінію німецької оборони, яку атакували червоноармійці, – продовжує Євген Куковєров. – Про те, що атака була, свідчать знайдені 3 гвинтівки з прикріпленими штиками".

У котлі полягло чимало кавалеристів та офіцерів. Це видно було по амуніції, формі, пасках, кобурах для пістолетів, компасах. Археологам попадалося багато останків коней із фрагментами солдатської амуніції та спорядження.

 Фото: unm.org.uа

"Такої концентрації в одному місці загиблих офіцерського складу я ще не бачив, – ділиться пошуковець. – Ці люди боролися до кінця. Ми знайшли тіло, за яким було видно, що людина застрелилася. Адже у скроні був чіткий отвір від пострілу. Очевидно, люди не хотіли здаватися у полон і таким чином заподіювали собі смерть".

Також пошуковці знайшли захоронення медиків. Поблизу тіл лежали ампули, скляні ємності з таблетками. Усі знайдені артефакти передають до державних музеїв. Частину – до Барвінківського історичного музею та до шкільного музею в Іванківцях.

 Фото: unm.org.uа

Пошуковці ексгумували тіла 49 осіб. Із них 4 мали при собі особові розпізнавальні знаки – ебонітові капсули, у яких були бланки з даними військового. Капсули ще не відкриті, цим займатимуться експерти.

Пошукові експедиції такого роду на території Барвінківського району проходять не перший рік. 2015-го тут перепоховали 43 невідомих осіб, минулоріч – 121.

Кістки 4 солдатів перепоховали на сільському цвинтарі у селі Бутівка Сосницького району на Чернігівщині.

"Згідно одних законів, рештки солдатів має право ховати тільки комунальне підприємство. У нас його не було. Прокуратура показала ще один закон, за яким сільська рада може це зробити. Ми перепоховали воїнів на сільському кладовищі", - каже сільський голова Бутівки.

 Фото: unm.org.uа

Нагадуємо, що минулого тижня на Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.