Рада зробила крок до узаконення "Слава Україні" військовим вітанням

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Як повідомляє Українська правда, за відповідний проект №9036 проголосували 284 депутати.

 

Він також передбачає звертання "пане" як альтернативне "товарищу".

Депутати пропонували під час доопрацювання розширити дію закону на Міністерство внутрішніх справ.

Цю пропозицію підтримав, зокрема, голова Верховної Ради Андрій Парубій.

Перший віце-спікер Ірина Геращенко повідомила, що під час голосування не спрацювала картка депутата від БПП Бориса Козиря. Його голос був врахований пізніше.

Також Рада 263 голосами проголосувала за скорочення строку подання пропозицій і поправок до другого читання.

"Я не маю жодних сумнівів, що через 10 днів, так само в чертвер, ми зберемся і під 300 голосів приймемо його в цілому", – додав голова парламенту.

Нагадуємо, що 7 серпня міністр оборони Степан Полторак заявив, що президент Петро Порошенко доручив розробити законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Крім того, 5 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 7549, який запропонував законодавчо закріпити військові привітання "Слава Україні", "Героям слава". Ініціатором виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.