АНОНС: У Києві відбудеться "Історичний полігон 2.0"

У програмі – лекції з мілітарної історії Перших визвольних змагань, спеціальна програма до 100-річчя Української держави, інтерактивні заняття з реконструкторами, яскраві мистецькі фотозони та футболки з мілітарною тематикою епохи Перших визвольних змагань.

Подія відбудеться у рамках міжнародного фестивалю Голосіївська Криївка, що проходитиме у Києві вже вчетверте.

Історичний полігон відбуватиметься за підтримки Київської міської державної адміністрації. Тож великою мірою буде сфокусований на київських подіях 1917-1921 років.

 

Зокрема, 9 вересня буде презентовано видання "Мілітарний атлас Києва. Переможні бої 1918". Його підготувала команда "Експертного Корпусу" та "Голосіївської Криївки" спеціально до фестивалю та приурочила 100-річчю Української революції. До роботи над атласом залучено історика Михайла Ковальчука, а також консультантів Науково-дослідного інституту українознавства.

Окремої уваги заслуговують арт-зони, адже подати історію сучасною візуальною мовою – амбітне завдання. Тож відвідувачі Голосіївської Криївки зможуть сфотографуватися у колі Січових Стрільців Євгена Коновальця, зробити селфі з блискучим військовиком Володимиром Сікевичем, стати навпроти незворушного Гетьмана Скоропадського, обійняти чи не єдину жінку-офіцера Армії УНР Христю Сушко, помірятися вусами із мілітаристом Миколою Міхновським.

Також у рамках Історичного полігону будуть представлені мотиваційні плакати із постатями Всеволода Петріва, Михайла Омеляновича-Павленка, Петра Дяченка, Василя Тютюнника.

Розпочнеться "Історичний полігон" 8 вересня об 11:00 з мілітарних читань від учасників російсько-української війни. "Кіборг" Дмитро Вербич та гранатоментик Олексій Бешуля представлять громадськості уривки своєї неопублікованої воєнної прози.

Серед залучених до проведення Історичного полігону лекторів – історики Андрій Руккас, Павло Гай-Нижник, Іван Гоменюк, Олександр Алфьоров, Василь Павлов, Едуард Андрющенко, реконструктор Владислав Куценко, журналіст Дмитро Шурхало, видавець Дмитро Савченко. Ведучі – історик Тетяна Швидченко та блогер Роман Кулик.

8-9 вересня з 11.00 до 17.00

Місце: Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського (вул. Рильського, 7).

Організатор: освітня платформа "Експертний корпус".

Вхід вільний.

ПРОГРАМА

Субота, 8 вересня           

11.00 – 12.00 – Мілітарні читання від учасників російсько-української війни – ведучого програми "По азимуту" і добровольця ДУК Дмитра Вербича та видавця і командира гранатометного відділення 54 ОРБ Олексія Бешулі.

О 12.15 – 13.15 – про "Формування української армії 100 років тому" розповість історик Андрій Руккас.

13.30 – 14.30 – "Українська Держава – візія гетьмана Скоропадського" – лекція історика Олександра Алфьорова.

14.45 – 15.45 – про "Петріва, Коновальця, Натіїва – військових символів Києва" оповість історик, провідний спеціаліст відділу військово-патріотичного виховання Генерального Штабу ЗСУ Василь Павлов.

16.00 – 17.00 – "5 ключових закидів Павлу Скоропадському" розбере історик Павло Гай-Нижник.

Неділя, 9 вересня

11.00 – 12.00 – "(Не) чужа війна: українські комбатанти у Вересневій кампанії-39" – інтригує історик Іван Гоменюк.

12.15 – 13.15 – "Гетьман Скоропадський та українська армія" – розмова двох Дмитрів – історика Дмитра Шурхала та філософа й фундатора видавництва "Zалізний тато" Дмитра Савченка.

13.30 – 14.30 – про "Мілітарну моду української революції (1917-1921 рр.)" розкаже детально реконструктор Владислав Куценко.

14.45 – 15.45 відбудеться презентація видання "Мілітарний атлас Києва. Переможні бої 1918" за участі команди "Експертного Корпусу" та всіх, хто працював над виданням.

16.00 – 17.00 – будемо разом із істориком, архівознавцем Едуардом Андрущенком учитися відрізняти реальну історію від історії "з гівна і палок".

Контакти: +38096-459-42-40; +38063-144-23-86

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.