АНОНС: У Києві відбудеться "Історичний полігон 2.0"

У програмі – лекції з мілітарної історії Перших визвольних змагань, спеціальна програма до 100-річчя Української держави, інтерактивні заняття з реконструкторами, яскраві мистецькі фотозони та футболки з мілітарною тематикою епохи Перших визвольних змагань.

Подія відбудеться у рамках міжнародного фестивалю Голосіївська Криївка, що проходитиме у Києві вже вчетверте.

Історичний полігон відбуватиметься за підтримки Київської міської державної адміністрації. Тож великою мірою буде сфокусований на київських подіях 1917-1921 років.

 

Зокрема, 9 вересня буде презентовано видання "Мілітарний атлас Києва. Переможні бої 1918". Його підготувала команда "Експертного Корпусу" та "Голосіївської Криївки" спеціально до фестивалю та приурочила 100-річчю Української революції. До роботи над атласом залучено історика Михайла Ковальчука, а також консультантів Науково-дослідного інституту українознавства.

Окремої уваги заслуговують арт-зони, адже подати історію сучасною візуальною мовою – амбітне завдання. Тож відвідувачі Голосіївської Криївки зможуть сфотографуватися у колі Січових Стрільців Євгена Коновальця, зробити селфі з блискучим військовиком Володимиром Сікевичем, стати навпроти незворушного Гетьмана Скоропадського, обійняти чи не єдину жінку-офіцера Армії УНР Христю Сушко, помірятися вусами із мілітаристом Миколою Міхновським.

Також у рамках Історичного полігону будуть представлені мотиваційні плакати із постатями Всеволода Петріва, Михайла Омеляновича-Павленка, Петра Дяченка, Василя Тютюнника.

Розпочнеться "Історичний полігон" 8 вересня об 11:00 з мілітарних читань від учасників російсько-української війни. "Кіборг" Дмитро Вербич та гранатоментик Олексій Бешуля представлять громадськості уривки своєї неопублікованої воєнної прози.

Серед залучених до проведення Історичного полігону лекторів – історики Андрій Руккас, Павло Гай-Нижник, Іван Гоменюк, Олександр Алфьоров, Василь Павлов, Едуард Андрющенко, реконструктор Владислав Куценко, журналіст Дмитро Шурхало, видавець Дмитро Савченко. Ведучі – історик Тетяна Швидченко та блогер Роман Кулик.

8-9 вересня з 11.00 до 17.00

Місце: Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського (вул. Рильського, 7).

Організатор: освітня платформа "Експертний корпус".

Вхід вільний.

ПРОГРАМА

Субота, 8 вересня           

11.00 – 12.00 – Мілітарні читання від учасників російсько-української війни – ведучого програми "По азимуту" і добровольця ДУК Дмитра Вербича та видавця і командира гранатометного відділення 54 ОРБ Олексія Бешулі.

О 12.15 – 13.15 – про "Формування української армії 100 років тому" розповість історик Андрій Руккас.

13.30 – 14.30 – "Українська Держава – візія гетьмана Скоропадського" – лекція історика Олександра Алфьорова.

14.45 – 15.45 – про "Петріва, Коновальця, Натіїва – військових символів Києва" оповість історик, провідний спеціаліст відділу військово-патріотичного виховання Генерального Штабу ЗСУ Василь Павлов.

16.00 – 17.00 – "5 ключових закидів Павлу Скоропадському" розбере історик Павло Гай-Нижник.

Неділя, 9 вересня

11.00 – 12.00 – "(Не) чужа війна: українські комбатанти у Вересневій кампанії-39" – інтригує історик Іван Гоменюк.

12.15 – 13.15 – "Гетьман Скоропадський та українська армія" – розмова двох Дмитрів – історика Дмитра Шурхала та філософа й фундатора видавництва "Zалізний тато" Дмитра Савченка.

13.30 – 14.30 – про "Мілітарну моду української революції (1917-1921 рр.)" розкаже детально реконструктор Владислав Куценко.

14.45 – 15.45 відбудеться презентація видання "Мілітарний атлас Києва. Переможні бої 1918" за участі команди "Експертного Корпусу" та всіх, хто працював над виданням.

16.00 – 17.00 – будемо разом із істориком, архівознавцем Едуардом Андрущенком учитися відрізняти реальну історію від історії "з гівна і палок".

Контакти: +38096-459-42-40; +38063-144-23-86

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну