В «Укрінформі» відкрили проект про боротьбу УПА «Проти Голіафа»

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасив проект «Проти Голіафа» — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це Історичній правді повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 Фото: ЦДВР

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа".  

"День захисників України 14 жовтня є водночас днем створення УПА. Згадуючи про внесок цієї структури у боротьбу за незалежність, ми повинні пам’ятати, що структури творять люди. Тож сьогодні ми розповідаємо про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху", — говорить історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

 Фото: ЦДВР

Це — Степан Бандера, який не зламався в нацистському концтаборі і не відкликав Акт відновлення Української Держави;

Роман Шухевич, який 7 років очолював УПА в найбільших її зіткненнях з радянським режимом;

Фото: ЦДВР

 

Василь Галаса – автор ідеї "Великого рейду" в Західну Європу, щоб пробити залізну інформаційну завісу;

Василь Кук, який розбудовував ОУН у східній Україні та зберіг кадри підпілля після загибелі Шухевича. Залишені ним на допитах свідчення зафіксували справжню історію УПА, однак генерал не розповів ворогу ні про кого, хто ще залишався у підпіллі;

 Фото: ЦДВР

Євген Грицяк – один із лідерів Норильського повстання, яке пришвидшило кінець ГУЛАГу;

Катерина Зарицька, організаторка Українського Червоного Хреста;

Ірина Тимочко-Камінська – надрайонна провідниця, бойова командирка, котра ще зі шкільної лави пішла в армію і особисто брала участь у боях,

Фото: ЦДВР

 

Ілля Оберишин, який 40 років провів у підпіллі, вийшовши тільки після Референдуму за незалежність 3 грудня 1991 року.

"Десятиліттями у комуністичні часи український визвольний рух намагалися дискредитувати, а його лідерів зображували нацистськими агентами, антисемітами й головорізами. Альтернативна думка не мала шансу на існування.

Лише тепер, коли є свобода слова, відкриті архіви й вільні мас-медіа, можемо поширювати правдиву інформацію про боротьбу українців за державність. І агенція "Укрінформ" радо долучилася до цього просвітницького проекту", – додав генеральний директор "Укрінформу" Олександр Харченко.

 Фото: ЦДВР

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.

""Проти Голіафа" —  тому що виступ невеликої Української повстанської армії проти двох найсильніших тоталітарних держав викликає аналогії з біблійним сюжетом. Вибір підняти зброю водночас і проти нацистів, і проти більшовиків не був питанням воєнної стратегії. Це був вибір між померти - або померти у боротьбі.

Народжені вільними люди приймали своє рішення. У серці кожного із них була віра за взірцем біблійного Давида," — пояснює Ярина Ясиневич, Центр досліджень визвольного руху, одна із авторів проекту.

 Фото: ЦДВР

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня країна відзначає державне свято День захисників України. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Відкрили виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор "Укрінформу" Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

 Фото: ЦДВР

Організатор: Центр досліджень визвольного руху.

Партнери: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ" та Український інститут національної пам’яті.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

Фотографії: Архів Центру досліджень визвольного руху, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів Польського інституту національної пам’яті, Архів Організації українських націоналістів (Лондон).

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.