В «Укрінформі» відкрили проект про боротьбу УПА «Проти Голіафа»

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасив проект «Проти Голіафа» — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це Історичній правді повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 Фото: ЦДВР

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа".  

"День захисників України 14 жовтня є водночас днем створення УПА. Згадуючи про внесок цієї структури у боротьбу за незалежність, ми повинні пам’ятати, що структури творять люди. Тож сьогодні ми розповідаємо про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху", — говорить історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

 Фото: ЦДВР

Це — Степан Бандера, який не зламався в нацистському концтаборі і не відкликав Акт відновлення Української Держави;

Роман Шухевич, який 7 років очолював УПА в найбільших її зіткненнях з радянським режимом;

Фото: ЦДВР

 

Василь Галаса – автор ідеї "Великого рейду" в Західну Європу, щоб пробити залізну інформаційну завісу;

Василь Кук, який розбудовував ОУН у східній Україні та зберіг кадри підпілля після загибелі Шухевича. Залишені ним на допитах свідчення зафіксували справжню історію УПА, однак генерал не розповів ворогу ні про кого, хто ще залишався у підпіллі;

 Фото: ЦДВР

Євген Грицяк – один із лідерів Норильського повстання, яке пришвидшило кінець ГУЛАГу;

Катерина Зарицька, організаторка Українського Червоного Хреста;

Ірина Тимочко-Камінська – надрайонна провідниця, бойова командирка, котра ще зі шкільної лави пішла в армію і особисто брала участь у боях,

Фото: ЦДВР

 

Ілля Оберишин, який 40 років провів у підпіллі, вийшовши тільки після Референдуму за незалежність 3 грудня 1991 року.

"Десятиліттями у комуністичні часи український визвольний рух намагалися дискредитувати, а його лідерів зображували нацистськими агентами, антисемітами й головорізами. Альтернативна думка не мала шансу на існування.

Лише тепер, коли є свобода слова, відкриті архіви й вільні мас-медіа, можемо поширювати правдиву інформацію про боротьбу українців за державність. І агенція "Укрінформ" радо долучилася до цього просвітницького проекту", – додав генеральний директор "Укрінформу" Олександр Харченко.

 Фото: ЦДВР

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.

""Проти Голіафа" —  тому що виступ невеликої Української повстанської армії проти двох найсильніших тоталітарних держав викликає аналогії з біблійним сюжетом. Вибір підняти зброю водночас і проти нацистів, і проти більшовиків не був питанням воєнної стратегії. Це був вибір між померти - або померти у боротьбі.

Народжені вільними люди приймали своє рішення. У серці кожного із них була віра за взірцем біблійного Давида," — пояснює Ярина Ясиневич, Центр досліджень визвольного руху, одна із авторів проекту.

 Фото: ЦДВР

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня країна відзначає державне свято День захисників України. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Відкрили виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор "Укрінформу" Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

 Фото: ЦДВР

Організатор: Центр досліджень визвольного руху.

Партнери: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ" та Український інститут національної пам’яті.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

Фотографії: Архів Центру досліджень визвольного руху, Галузевий державний архів Служби безпеки України, Архів Польського інституту національної пам’яті, Архів Організації українських націоналістів (Лондон).

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.