Норвегія вибачилася перед “коханками нацистів”

Прем’єр Норвегії Ерна Солберг вибачилася перед норвезькими жінками, які за часів Другої світової війни мали інтимні стосунки з німецькими військовими і народили від них дітей.

Про це повідомляє Новинарня із посиланням на ВВС Україна.

 ФОТО: AFP

"Молоді норвезькі дівчата і жінки, що мали стосунки з німецькими солдатами, або підозрювалися у цьому, стали жертвами негідного ставлення. Наш висновок — норвезька влада порушила фундаментальні принципи, які говорять про те, що громадян не можна покарати і відправити до в’язниці без суду та слідства… Сьогодні від імені уряду я хочу вибачитися", — заявила Солберг.

За її словами, "для багатьох це було звичайними підлітковим коханням, для когось — коханням усього життя, для інших — невинним фліртом, який зрештою визначив їх подальшу долю".

Вибачення від прем’єра стали наслідком звіту, який оприлюднив норвезький Центр досліджень Голокосту і проблем меншин.

Відомо, що нацистські війська вступили у Норвегію у квітні 1940 року.

За деякими оцінками, близько 50 тисяч норвезьких жінок мали сексуальні стосунки з німецькими солдатами.

Один із лідерів Третього рейху Генріх Гіммлер також заохочував своїх підлеглих вступати у стосунки з норвежками. Він вважав, що це допоможе втілити в життя концепцію арійської раси.

Жінок, що мали сексуальні стосунки з нацистами, у Норвегії стали називати "німецькі дівчата". Після закінчення війни їх звинуватили у зраді та колабораціонізмі. Їх позбавляли громадянських прав, кидали до в’язниць, а іноді навіть висилали до Німеччини разом із дітьми.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.