Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації" у Львові

25 жовтня у Львові відбудеться лекція Михайла Тяглого "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації.

Під час німецької та румунської окупації України поряд з євреями ще одна група населення України зазнала переслідувань та зрештою загибелі лише через своє біологічне походження. У повоєнні десятиліття її доля залишалася поза увагою, а причини загибелі, як їх усвідомлювали в повоєнному суспільстві, обумовлювалися усталеними стереотипами самого суспільства щодо цієї групи жертв.

 

Якими насправді були мотиви переслідувань окупантами ромського населення та як формувалася смертоносна окупаційна машина винищення ромів? Якими були співвідношення ідеології та прагматизму, центральних наказів та місцевих ініціатив у появі вбивчого механізму?

Чи існували регіональні особливості у цьому явищі відповідно до окупаційних зон, на які було поділено Україну? Яким було ставлення місцевого населення до переслідуваних? Зрештою, як самі роми сприймали утиски та вбивства і які стратегії виживання практикували?

Саме цим питанням буде присвячена лекція наукового співробітника Українського центру вивчення історії Голокосту, відповідального редактора наукового часопису "Голокост і сучасність" Михайла Тяглого.

Лекція відбудеться у межах проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" − серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського табору СД у Львові.

25 жовтня, четвер, 17.00

Місце: меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, просп. Чорновола, 45-Г). 

Організатори: "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".