Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ

За оцінками Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Україна посіла перше місце з показником 70.11% в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КГБ серед пострадянських країн.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Лідерство — не привід зупинятися. На цьому етапі реформи для нас найважливіше  забезпечити сталість доступу. Наразі ми працюємо над створенням архіву Інституту до якого буде передано документи КГБ із архівів силовиків. Це необхідний етап реформи, який унеможливить політичний вплив на доступ до архівної інформації і позбавить силовиків не властивої роботи",  коментує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.   

Детальний рейтинг розміщено на онлайн платформі Open-Archives.org 

 Тисніть тут для збільшення
  Тисніть тут для збільшення

"Першочергове моє завдання — показати що закон працює на практиці, і досвід архіву СБУ яскраве свідчення цього. Наша місія зберігати і надавати доступ. Ми раді, що користувачі задоволені, а експерти надають високі оцінки", — зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут. 

Окрім України у трійку лідерів також потрапили Грузія (68.37%) та Казахстан (68.36%). 

Спеціалісти IDFI, в рейтингу відкритості державних архівів пострадянських країн, оцінювали однорідність законодавчої бази щодо державних архівів, загальне архівне законодавство, інші закони, що стосуються архівів, архівні послуги, веб-сайти (архівні, віддалені, онлайн-сервіси) та читальний зал (послуги та процедури для дослідників). 

  Тисніть тут для збільшення

Прикметно, що під час створення методології використовувалися напрацювання української громадської організації Центр досліджень визвольного руху, зокрема програми "Відкриті архіви" та рекомендації Міжнародної архівної організації (ICA). 

Найвищі показники в рейтингу з українських архівів отримали Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ)  75.11% та Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК України)   65.1%. 

ДОВІДКА:

Open-Archives.org  це онлайн-платформа, яка пропонує інтерактивний рейтинг архівної відкритості з пострадянських країн. Платформа також включає блоги з питань, пов'язаних з архівами, методологію, за якою проводиться оцінка, а також результати досліджень існуючих архівних законодавства і практики в цільових країнах.

Дослідження проводилося Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI) у співпраці зі своїми партнерами з країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, України та Узбекистану.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін