АНОНС: У Львові відкриють виставку «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018»

Вулична виставка «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018» розповідає про громадян країн колишнього соціалістичного табору в Центральній та Східній Європі, які протестували проти окупації Чехословаччини у 1968 р.

Про це повідомляє Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

 

Інформаційні плакати виставки, ілюструють настрої, які панували 50 років тому в суспільстві, а також подають короткі біографії громадян, доля яких була зламана репресивною системою.

Підставою для їх засудження часто був лише публічний виказ сумніву щодо доцільності радянського вторгнення в Чехословаччину.

Окрім відомих дисидентів і правозахисників, у виставці згадано цілий ряд раніше малознаних борців проти тоталітарного комуністичного режиму, детальніше розкрито протесний рух в Радянській Україні в 1968 р.

Серед головних героїв української частини виставки: Мустафа Джемілев (Ташкент – міста протесту подано станом на 1968 р.), Василь Макух (Київ), Зорян Попадюк (Львів), Міхась Кукабака (Київ), Роман Гринь (Ужгород), Михайло Ліхцов (Черкаси), Петро Саранчук (Миколаїв), Володимир Івков (Миколаїв), Іван Курілас (Тернопіль), Генріх Алтунян (Харків), Григорій Нечипоренко (Дніпропетровськ), Олександр Сергієнко (Київ), Василь Долішній (Івано-Франківськ), Дмитро Мазур (Житомирщина).

Автор експозиції – науковий працівник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек є добрим другом Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", де вже не вперше відбуваються спільні чесько-українські дослідницькі та виставкові проекти.

Час: 30 жовтня, вівторок, 11.00

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.