АНОНС: У Львові відкриють виставку «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018»

Вулична виставка «ЗА НАШУ І ВАШУ СВОБОДУ: 1968-2018» розповідає про громадян країн колишнього соціалістичного табору в Центральній та Східній Європі, які протестували проти окупації Чехословаччини у 1968 р.

Про це повідомляє Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

 

Інформаційні плакати виставки, ілюструють настрої, які панували 50 років тому в суспільстві, а також подають короткі біографії громадян, доля яких була зламана репресивною системою.

Підставою для їх засудження часто був лише публічний виказ сумніву щодо доцільності радянського вторгнення в Чехословаччину.

Окрім відомих дисидентів і правозахисників, у виставці згадано цілий ряд раніше малознаних борців проти тоталітарного комуністичного режиму, детальніше розкрито протесний рух в Радянській Україні в 1968 р.

Серед головних героїв української частини виставки: Мустафа Джемілев (Ташкент – міста протесту подано станом на 1968 р.), Василь Макух (Київ), Зорян Попадюк (Львів), Міхась Кукабака (Київ), Роман Гринь (Ужгород), Михайло Ліхцов (Черкаси), Петро Саранчук (Миколаїв), Володимир Івков (Миколаїв), Іван Курілас (Тернопіль), Генріх Алтунян (Харків), Григорій Нечипоренко (Дніпропетровськ), Олександр Сергієнко (Київ), Василь Долішній (Івано-Франківськ), Дмитро Мазур (Житомирщина).

Автор експозиції – науковий працівник чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів Адам Граділек є добрим другом Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", де вже не вперше відбуваються спільні чесько-українські дослідницькі та виставкові проекти.

Час: 30 жовтня, вівторок, 11.00

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».