Пам'ятник Анні Ярославні — дарунок Києва відкрили у Франції. ФОТО

У французькому місті Тулуза відкрили пам'ятник дочці київського князя Ярослава Мудрого Анні Ярославні, яка була дружиною французького короля Генріха I і правила Францією.

Про це повідомив посол України у Франції Олег Шамшур в Twitter, передає "Українська правда".

"Спільно з делегацією мерії Києва відкрили ще один пам'ятник Анні Ярославні - в Тулузі. Бронзову скульптуру київської княжни Київ подарував Тулузі в знак побратимських зв'язків, які об'єднують міста з 1970 року. Тепер цей пам'ятник прикрашає одне з історичних місць міста - площу Сен-П'єр", — зазначив дипломат.

 

Раніше пам'ятник Анні Ярославні був відкритий в місті Санліс в 2005 році за участю президента України Віктора Ющенка. 

10 листопада 2016 року пам'ятник Анні Ярославні відкрили в Києві.

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

Кого пам’ятатимуть і через тисячу років?

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.