АНОНС: У бібліотеці Стефаника розкажуть про події 1968 року в Польщі

У Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника відбудеться XXXLI Оссолінськa зустріч з проф. Даріюшем Столою, істориком, директором Музею історії польських євреїв POLIN на тему "Польський рік 1968 півстоліття пізніше".

У 2018 році відзначають 50-річчя подій, відомих у Польщі як березневі — від Березня 1968 року, часто написаного великими літерами.

 

Що сталося в Польщі в 1968 році? Як польський 1968 рік був схожий на події в інших країнах: Чехословаччині, Франції, США та чим відрізнявся? Які були довгострокові наслідки цих подій?

На ці запитання буде дано відповідь на лекції, звертаючи також увагу на те, як змінювався образ Березня під час його чергових ювілеїв.

Лекція польською мовою, дискусія після лекціі — двомовна. 

3 жовтня, середа, 17.30

Місце: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника (Львів, вул. Стефаника, 2).

Організатори: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Spotkania Ossolińskie we Lwowie, Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Вхід вільний.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.