АНОНС: Лекція «Українські національні символи: походження, історія, міфи»

У Львові відомий історик прочитає лекцію про історію українського герба приурочену 100-річчю проголошенню ЗУНР.

Про це повідомляє Український Католицький Університет.

 

100 років назад була проголошена Західно-Українська Народна Республіка, яка дала початок об’єднанню українських земель в єдину соборну державу, що було проголошено Актом Злуки 22 січня 1919 р. у Києві.

На початку 1918 року синьо-жовтий прапор та Тризуб були офіційно прийняті Центральною Радою державними символами Української Народної Республіки. Серед можливих претендентів на загальноукраїнський знак був і Руський Лев, який зрештою в листопаді того ж року став гербом ЗУНР, однак після Акту Злуки поступився місцем Тризубу й на Західній Україні.

Ці символи мають давні традиції та складну історію, переплетену з різними сучасними міфами. Вони були заборонені за радянської епохи, але відновлені 1992 року як державні символи нової незалежної України.

Лектор: Андрій Гречило – доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства. Найновіша книга Андрія Гречила (у співавторстві з Богданом Завітієм) "Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" була визнана кращою книгою Форуму Видавців 2018 та стала володарем гран-прі Book Forum Best Book Award.

На лекцію запрошуються студенти, викладачі, науковці та всі, кому небайдужа наша історія та розвиток української держави.

Час: 1 листопада, четвер, 16.00

Місце: Паркова аудиторія, Центр Шептицького, вул. Стрийська, 29, м. Львів

Реєстрація

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.