АНОНС: Проект про боротьбу УПА “Проти Голіафа” відкриють в УКРІНФОРМі

Напередодні Дня захисників України вікна інформаційної агенції УКРІНФОРМ прикрасить проект “Проти Голіафа” — про жінок і чоловіків з УПА, які кинули виклик двом тоталітарним режимам.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

"Завдяки їм на мапі світу зараз є вільна Україна", — такий підсумок боротьби УПА та підпілля ОУН називають автори проекту "Проти Голіафа". Йдеться про вибір та рішення восьми осіб, які мали вплив на історію українського визвольного руху.  

 

"У проекті "Проти Голіафа" згадуємо тих відданих цінностям свободи чоловіків та жінок, хто мав відвагу постати проти обох тиранів. Хто мав силу не схилити перед ними чоло. Хто мав стратегію перемоги і волю її втілити. Хто на шляху до свободи перетнув межу відчаю. Сьогодні ми розповімо про вісім рішень восьми людей. Людей, які творили історію визвольного руху", — говорить історик Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху.  

Символічним днем створення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. Цього ж дня Україна відзначає державне свято День захисників. Саме до цих двох дат організатори приурочили відкриття проекту.

Організатори запрошують до УКРІНФОРМу, щоб дізнатися хто є героями проекту та які рішення вони приймали.

Відкриватимуть виставку керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор УКРІНФОРМ Олександр Харченко, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич.

Над проектом працювали: Володимир Бірчак, Володимир В’ятрович, Петро Клим, Катерина Ніколаєнко, Олена Шарговська, Назар Ясиневич, Ярина Ясиневич.

11 жовтня, 11.30

Місце: біля входу в УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Організатор: Центр досліджень визвольного руху. Партнери: Українське національне інформаційне агентство УКРІНФОРМ та Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.