Спецпроект

У Києві презентували «Енциклопедію Голодомору»

12 листопада 2018 р. в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» презентували науково-меморіальне видання «Енциклопедія Голодомору», автором якого є доктор історичних наук, професор Василь Марочко.

Про це йдеться на сайті Музею.

 Василь Марочко

Фото: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"

 

"Енциклопедія ввібрала основні події і явища, узагальнила історіографічні та меморіальні практики. Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, відвертих нігілістів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя.

Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища. Автор сподівається на появу регіональних енциклопедичних видань, які стосувалися б кожного району і села, що опинилися в 1932–1933 рр. в епіцентрі Голодомору", – зазначається в передмові до книги.

У презентації взяли участь Міністр культури України Євген Нищук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк, автор Енциклопедії, доктор історичних наук, професор Василь Марочко, народний художник України Валерій Франчук, заступник голови Ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Олександр Ушинський.

""Енциклопедія Голодомору" – це результат 30-літньої праці, а особливо останніх семи років роботи над книгою. Це унікальне видання доктора історичних Василя Івановича Марочка", – зазначила генеральний директор "Меморіалу жертв Голодомору" Олеся Стасюк.

"Ця книга є одним із каменів для будівництва другої черги музею-меморіалу, яке нещодавно розпочалося. Можна сказати, це інтелектуальний камінчик. Ми маємо зібрати усі камінці і принести їх до нашої "стіни пам’яті"", –наголосив автор енциклопедії Василь Марочко.  

Видання презентовано в рамках відзначення 85-тих роковин Голодомору-геноциду.

Читайте також:

85-ті роковини Голодомору 1932-1933 рр. ПЛАН ЗАХОДІВ

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.