АНОНС: У НМІУ відбудеться лекція: "Білогвардійці та українське питання"

Гетьман Скоропадський не тільки шукав порозуміння із лідерами російської Добровольчої армії, але й створив «свою» білогвардійську армію – «Южную». А сто років тому – 14 листопада 1918 року – гетьман проголосив федерацію із небільшовицькою Росією.

Як повідомляє "LIKБЕЗ. Історичний фронт" про це йтиметься на лекції.

 

Хоча українська державність суперечила засадничим гаслам російських білогвардійців, проте спільний ворог змушував українських самостійників і борців за "єдину і неділиму" Росію до пошуків компромісу. У підсумку, наприкінці 1920 року із ворогів вони, фактично, перетворилися на союзників.

Як змінювалося розуміння українського питання у білогвардійських очільників, які були українські формування у складі білогвардійських армій – про це та інше розкаже Дмитро Шурхало, ведучий передачі "Історична свобода", автор книжок "Українська якбитологія" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 3 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України. вул. Володимирська, 2, м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.