Спецпроект

Польські сенатори одноголосно вшанували 85-ті роковини Голодомору. ТЕКСТ

Сенат Республіки Польща одноголосно прийняв ухвалу до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років.

Про це повідомляє Посольство України в Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Сенат висловив солідарність з українським народом у збереженні пам’яті про жертви цієї великої трагедії і підтвердив своє рішення з 2006 року про визнання Голодомору злочином геноциду, вчиненим комуністичним режимом. 

Текст ухвали врочисто передали Послу України в Республіці Польща Андрієві Дещиці, який був присутній на засіданні. 

 Фото: FB Посольства України в Польщі 

Ухвала Сенату Республіки Польща в день роковин Голодомору в Україні

Минає 85 років від кульмінації Голодомору в тогочасній Українській Соціалістичній Радянській Республіці.

У результаті колективізації та примусового виконання нереальних поставок сільськогосподарської продукції від голоду померло щонайменше 6 мільйонів людей. За збирання залишених на полях колосків повсюдно застосовувалася смертна кара (т. зв. "закон про п’ять колосків").

У 2006 році Сенат Республіки Польща у спеціальній ухвалі визнав українську оцінку тих подій злочином геноциду.

Віримо, що поширення знань про ту велику трагедію в Європі спричиниться до кращого розуміння наслідків, які несе за собою комуністична ідеологія й тоталітаризм.

У зв’язку з річницею Голодомору, яку відзначають в Україні, Сенат Республіки Польща згадує смерть і страждання мільйонів жертв того лиха.

Висловлюємо нашу солідарність з українською нацією у збереженні пам’яті про ті події й прагненні до поширення знань про ту трагедію.

Ухвала підлягає оголошенню в Урядовому віснику Республіки Польща "Monitor Polski".

Нагадаємо, у роковини Голодомору 1932-1933 років до всього світу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій.

Президент Польщі Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.