"Назустріч свободі!". До Дня гідності та свободи відкрилася виставка в Будинку профспілок. ФОТО

21 листопада Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на "Радіо Свобода".

Перша виставка в ньому називається "Назустріч свободі!" й розповідає про події Євромайдану. Експозиція розміщена на двох поверхах. Загальна площа інфоцентру – близько 120 квадратних метрів.

 
 

Завдяки мультимедійним засобам відвідувачі цілковито поринуть в атмосферу подій революції, зокрема через оповіді її учасників.

Окрім тимчасової експозиції, в інфоцентрі облаштовано зону відпочинку. Кожен може більше дізнатися про екскурсійний маршрут "Місця Революції Гідності" і про діяльність музею загалом.

 
 

Простір буде інтерактивним: відвідувачі не просто ставатимуть спостерігачами, а й долучаться до створення нових сенсів експозиції. Так, наприклад, на другому поверсі одна зі стін відтворюватиме стіну з дерев’яних брусків, на яких майданівці писали назви населених пунктів, звідки були родом. Кожен охочий зможе залишити тут напис.

 
 

Наразі у музеї відкрито одну залу.

21 листопада в Україні відзначають День гідості та свободи. 2018 року виповнюється 5 років від початку протестів за євроінтеграцію та проти режиму президента Януковича. 

Читайте також:

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.