Німеччина повернула Україні картину, вивезену під час Другої світової

Мова йде про картину Сергія Васильківського “Етюд з будинком”, викрадену нацистами.

Про це інформує УНН із посиланням на прес-службу Мінкультури.

 Фото: Мінкульт

Як повідомили у прес-службі, під час ХІІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, яке проходило у Києві 27-28 листопада, німецька сторона повернула картину видатного українського живописця другої пол.ХІХ — поч. ХХ ст. Сергія Івановича Васильківського "Етюд з будинком".

Посол з особливих доручень Федерального міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Янсен передав картину співголові Змішаної українсько-німецької комісії — першому заступнику міністра культури України Світлані Фоменко.

У прес-службі відзначили, що картина, вивезена з Харківського художнього музею в роки Другої світової війни була виявлена наприкінці 2016 року.

"Вже найближчим часом Міністерство культури України планує повернути картину до Харківського художнього музею для постійного зберігання та експонування, що є знаковою подією в житті музею, адже це єдина картина, що більш ніж за 70 років повертається до Музею", — йдеться у повідомленні.

Українська сторона подякувала німецькій стороні за цей шляхетний крок та висловила сподівання на подальшу співпрацю в напрямку розшуку втрачених культурних цінностей, зазначили у відомстві.

Довідка. Відомий український художник Сергій Іванович Васильківський, уродженець Харківської області залишив по собі гідний набуток для українського мистецтва — майже 3 000 робіт, в останні дні життя півтори тисячі з них передав Харківському художньому музею (більшість з них була втрачена в роки Другої світової війни). Сьогодні в музеях і приватних збірках нараховують біля 500 його творів.

Читайте також:

Український фільм 1930 року, який вважався втраченим, випадково знайшли в Японії

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.