У Вінниці відкрилася експозиція врятованих і знищених артефактів. ФОТО

Щоб привернути увагу до проблеми пограбування пам’яток археології, Вінницький обласний краєзнавчий музей представив виставку «Викрадачі минулого. Врятовані і знищені пам’ятки археології».

Про це пише Олеся Шуткевич для видання "День".

 Фото: Олеся Шуткевич

Вона складається з унікальних старовинних речей, які назавжди "замовкли" для науковців, оскільки з різних причин були вирвані з історичного контексту. На противагу "німим" артефактам музейники розмістили найяскравіші відкриття професійних археологів, чиї дослідження дозволили отримали максимум інформації про побут чи духовний світ тих, хто жив на цій землі до нас.

 Фото: Олеся Шуткевич

"Пограбування пам’яток археології в Україні набуло масштабів гуманітарної катастрофи. І це ще один фронт, про який ми не мусить забувати, інакше втратимо свою культурну спадщину назавжди, – зауважує завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

– Ні для кого не секрет, що те явище, яке в нас звикли називати "чорною археологією", але яке, звичайно, не має до науки археології жодного стосунку, бо це грабіжництво, мародерство і тому подібне, – набуло в Україні катастрофічних масштабів. Воно тісно пов’язане з питаннями нелегального обігу культурних цінностей, їх вивезенням за кордон.

Все це, звичайно, дуже псує авторитет України на міжнародній арені. Тому важливим залишається питання просвітництва, пояснення того, що при грабунку пам’яток інформація втрачається і втрачається назавжди".

 Фото: Олеся Шуткевич

Виставка побудована у хронологічному порядку, але за принципом контрасту: поруч представлені артефакти однієї епохи, але один із ним містить вичерпну інформацію, а інших навіки залишився "мовчазним".

Цікавою є центральна композиція. З одного боку це чорна дошка з розміщеними у підніжжі людськими кістками, як наслідок пограбування кургану.

Натомість з іншого боку можна побачити антропоморфну стелу і кістяки, за якими археологи відкрили величезний пласт інформації про духовний світ племен доби бронзи, включаючи реконструкцію зовнішнього вигляду тих, хто був похований. Ці археологічні розкопки проводилися на території Ямпільського району у 2014 році українсько-польською експедицією.

 Фото: Олеся Шуткевич

"Ми представляємо пам’ятки знищені і пам’ятки, які були врятовані завдяки проведенню досліджень, – від трипільської культури і до давньоруського часу, – продовжує Ольга Грабовська.

– Розпочинається експозиція з поселення трипільської культури Білий Камінь, яке почали досліджувати ще у 1928 році. Воно простягається на території трьох районів. Але коли ми приїхали туди кілька років тому, то ми побачили величезні ями і купи битої кераміки.

Грабіжники шукали певні речі, очевидно на замовлення, все інше їх не цікавило. Вони знищили трипільські житла, а з ними й інформацію про них… Сьогодні знищення нашого минулого введено в ранг дозвілля. Можете знайти в Інтернеті тури для скарбошукачів. Ніхто не замислюється, що це насправді кримінальний злочин, злочин проти тих, хто буде після нас".

 Фото: Олеся Шуткевич

Експозиція "Викрадачі минулого" показує, як багато можуть розповісти старовинні речі і як легко можна втратити своє минуле, знищивши сліди давніх культур. Працюватиме виставка-контраст до 10 лютого 2019 року.

Нагадуємо, що під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Акула пера у підпіллі. До дня народження Петра Федуна-"Полтави"

На пошук і ліквідацію однієї людини у 1951 році «совєти» кинули 4 574 офіцерів і солдатів, із них – 60 інструкторів із 110 службово-розшуковими собаками, 500 курсантів навчального загону МГБ, 230 автомашин. Ким був легендарний «Полтава», що на його пошуки спорядили кілька полків чекістів?

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.