У Вінниці відкрилася експозиція врятованих і знищених артефактів. ФОТО

Щоб привернути увагу до проблеми пограбування пам’яток археології, Вінницький обласний краєзнавчий музей представив виставку «Викрадачі минулого. Врятовані і знищені пам’ятки археології».

Про це пише Олеся Шуткевич для видання "День".

 Фото: Олеся Шуткевич

Вона складається з унікальних старовинних речей, які назавжди "замовкли" для науковців, оскільки з різних причин були вирвані з історичного контексту. На противагу "німим" артефактам музейники розмістили найяскравіші відкриття професійних археологів, чиї дослідження дозволили отримали максимум інформації про побут чи духовний світ тих, хто жив на цій землі до нас.

 Фото: Олеся Шуткевич

"Пограбування пам’яток археології в Україні набуло масштабів гуманітарної катастрофи. І це ще один фронт, про який ми не мусить забувати, інакше втратимо свою культурну спадщину назавжди, – зауважує завідуюча сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольга Грабовська.

– Ні для кого не секрет, що те явище, яке в нас звикли називати "чорною археологією", але яке, звичайно, не має до науки археології жодного стосунку, бо це грабіжництво, мародерство і тому подібне, – набуло в Україні катастрофічних масштабів. Воно тісно пов’язане з питаннями нелегального обігу культурних цінностей, їх вивезенням за кордон.

Все це, звичайно, дуже псує авторитет України на міжнародній арені. Тому важливим залишається питання просвітництва, пояснення того, що при грабунку пам’яток інформація втрачається і втрачається назавжди".

 Фото: Олеся Шуткевич

Виставка побудована у хронологічному порядку, але за принципом контрасту: поруч представлені артефакти однієї епохи, але один із ним містить вичерпну інформацію, а інших навіки залишився "мовчазним".

Цікавою є центральна композиція. З одного боку це чорна дошка з розміщеними у підніжжі людськими кістками, як наслідок пограбування кургану.

Натомість з іншого боку можна побачити антропоморфну стелу і кістяки, за якими археологи відкрили величезний пласт інформації про духовний світ племен доби бронзи, включаючи реконструкцію зовнішнього вигляду тих, хто був похований. Ці археологічні розкопки проводилися на території Ямпільського району у 2014 році українсько-польською експедицією.

 Фото: Олеся Шуткевич

"Ми представляємо пам’ятки знищені і пам’ятки, які були врятовані завдяки проведенню досліджень, – від трипільської культури і до давньоруського часу, – продовжує Ольга Грабовська.

– Розпочинається експозиція з поселення трипільської культури Білий Камінь, яке почали досліджувати ще у 1928 році. Воно простягається на території трьох районів. Але коли ми приїхали туди кілька років тому, то ми побачили величезні ями і купи битої кераміки.

Грабіжники шукали певні речі, очевидно на замовлення, все інше їх не цікавило. Вони знищили трипільські житла, а з ними й інформацію про них… Сьогодні знищення нашого минулого введено в ранг дозвілля. Можете знайти в Інтернеті тури для скарбошукачів. Ніхто не замислюється, що це насправді кримінальний злочин, злочин проти тих, хто буде після нас".

 Фото: Олеся Шуткевич

Експозиція "Викрадачі минулого" показує, як багато можуть розповісти старовинні речі і як легко можна втратити своє минуле, знищивши сліди давніх культур. Працюватиме виставка-контраст до 10 лютого 2019 року.

Нагадуємо, що під Каїром знайшли вісім саркофагів із муміями.

Оксамитова (Р)еволюція у Чехословаччині

17 листопада 1989 року силовики брутально били студентів: кількість поранених людей сягала декількох сотень. Ще того ж вечора Прагою розійшлася новина, що поліціанти забили до смерті одного студента, ця ж інформація миттєво поширилась і в західних ЗМІ.

Година папуги. Поїзд не в той бік

У свідомості генерала Лянґнер не було місця для думки, що один офіцер може зганьбитися обманом іншого. Лянґнер летів назад заспокоєний. Під крилом того літака, далеко внизу паровози тягли вагони. У вагонах сиділи польські військові. Їх везли не у той бік, про який домовлявся Лянґнер із Тимошенком і Шапошніковим.

Перше міністерство здоров’я України

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

Подвійне життя КҐБіста Заваригіна: чи міг чекіст співпрацювати з ОУН?

Павло Заваригін бореться з українськими повстанцями на Тернопільщині та робить непогану кар'єру. Але в якийсь момент все починає йти не так, і врешті решт чекіст стріляє собі в голову. Збереглися спогади, згідно яких Заваригін насправді став агентом ОУН. Чи не цим пояснюється самогубство?