Торпеду часів Першої світової війни знайшли неподалік кримського узбережжя

На Південному березі Криму в районі Нижньої Ореанди виявили п’ятиметрову торпеду, імовірно, часів Першої світової війни.

Боєприпас виявив дайвер ялтинської громадської організації "Акватекс" Ігор Зорін, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Ігор Зорін, який виявив боєприпас

Водолаз розповів, що торпеда перебуває на глибині 35 метрів і повернута в бік берега.

"Відстань від берега приблизно метрів 300. Виріб лежить на краю переходу на глибину. П’ятиметрова, з вигляду – часів Першої світової війни", – розповів Зорін.

За його словами, він відразу повідомив про знахідку підконтрольним Росії органам Криму. Як тільки закінчиться штормова погода, на місце прибудуть військові фахівці для обстеження небезпечної знахідки.

На сайтах підконтрольних Москві управлінь ФСБ і МНС у Криму інформації про знахідку поки немає.

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Під час українсько-польської локальної війни на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими й до 20 тисяч біженцями, поляки 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)