АНОНС: Відкриття виставки "Перерваний урок" у Биківні

8 листопада в Національному історико-меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" відбудеться відкриття виставки "Перерваний урок" про долі репресованих учителів, знищених упродовж 1937–1939 років у в’язницях НКВД.

Метою виставки "Перерваний урок" є висвітлення доль репресованих учителів, знищених упродовж 1937 – 1939 роках. у в’язницях НКВД в Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.

Це – спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

На 8 стендах розповідається про життєвий шлях, обставини арешту і розстрілу учителів, які працювали у школах Києва, Київської області та інших областей України.

 Для збільшення тисніть тут

Серед персоналій виставки – Герой України Василь Івчук, який у час Голодомору врятував життя багатьох учнів школи у с. Дударкові, Елла Зейберт, вчителька київської школи №143, співавторка кількох підручників з німецької мови, Остап Павлик, вчитель київської школи № 139, історик, аспірант Михайла Грушевського, 26-річний Микола Попович, учитель Нагірнянської школі, член ОУН.

Паралельно за допомогою архівних фотографії, плакатів, зображень підручників розгортається хроніка шкільного життя 1930-х – 1940-х років.

Виставка містить маловідомі матеріали фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Державного архіву Черкаської області, Педагогічного музею України НАПН України, Державного архіву м. Києва, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова", приватних зібрань.

Заплановано виступи представників Заповідника, науковців, членів громадських організацій, родичів репресованих.

8 листопада, четвер, 13.00.

Місце: вхід до Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" (Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва).

Організатори та партнери: Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" та Український інститут національної пам’яті.

Контакти: НІМЗ "Биківнянські могили", (044)253-03-55

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

На 2018 рік припадають 80-ті роковини Великого терору 1937-1938 років. Масові політичні репресії охопили всі прошарки тогочасного українського суспільства. А жертвами комуністичного режиму стали не лише представники української еліти, а й звичайні робітники, селяни, інженери, бухгалтери, вчителі.

Освітня сфера 1930-х – 1940-х років так само зазнала суттєвих змін. Із припиненням українізації відбулось скорочення кількості українських шкіл, посилилась ідеологізація навчальних програм, зріс вплив комсомолу й піонерських організацій, важливим завданням яких стала боротьба з т. зв. "класовими ворогами", до яких зараховували й освітян.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.