АНОНС: У Львові поговорять про ідеї та виклики музею Революції Гідності

Музей, що зародився як прояв громадянської позиції, як майданівська ініціатива, переріс у офіційну державну інституцію.

Це логічний і правильний наслідок перемоги Революції Гідності – держава задекларувала свій обов’язок збереження пам’яті про Майдан та пропагування його цінностей – кажуть організатори.

 

Для музею це гарантія подальшого існування, але також і виклик: наскільки можливо бути динамічною інституцією в умовах бюрократичних обмежувачів?

Новостворений музей не має своїх виставкових площ та необхідної інфраструктури приміщень. По суті, завдання всієї команди Музею – будувати його.

І йдеться як про спорудження реальних стін музею та створення меморіалу, так і про втілення ідеї динамічної інституції, спрямованої однаковою мірою на пам’ять про минуле, як і на творення простору майбутнього.

Співробітники Національного музею Революції Гідності Ольга Сало та Катерина Зайцева розкажуть про ідеї, виклики та успіхи музею, а також запрошують долучитись до розмови про те, як працювати з темою Майдану.

Час: 11 грудня, вівторок, 19.00

Місце: Підземелля Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла, вул. Театральна, 11; вхід з просп. Свободи

Вхід вільний!

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище