На Шевченківську премію знову висунули псевдонауковця

Ведучий програми "Цивілізація Incognita" Валерій Бебик стверджує, що на території України відбувалося формування європейської цивілізації. Він претендує на Шевченківську премію в номінації "Кіномистецтво".

Як повідомляє видання "Гордон" із посиланням на сайт премії, Бебик претендує на премію в номінації "Кіномистецтво" і 16 листопада потрапив до другого туру конкурсу. На державну премію також претендують режисери Роман Бондарчук, Тарас Томенко і Дмитро Ломачук.

 Фото: Цивілізація Incognita. UA 

На здобуття нагороди Бебика висунула київська організація Національної спілки журналістів України за цикл документальних фільмів "Томос для України".

"Вказані фільми є науково-документальним витвором кіномистецтва, котрий доводить, що організоване християнство, яке виникло на базі солярного культу бога сонця Кола, в Україні було розповсюджене ще в перші століття н.е.", – ідеться на сайті премії.

Доктор політичних наук, професор Бебик просуває теорії про те, що українська цивілізація сформувала європейську цивілізацію в 6–8 тис. до Р.Х., а також про те, що Ісус Христос був жерцем храму бога Птаха при царі Менесі. Він також стверджував, що практично всі давньогрецькі боги походять з українського Причорномор'я і мають трипільське та скіфське походження.

В інтерв'ю порталу "Аратта" у 2014 році він заявив, що "українці – перші, хто вступив у контакт із богом, створив писемність і зародки сучасної людської цивілізації".

Бебик був членом громадської гуманітарної ради за екс-президента Віктора Януковича, з 2015-го до 2017 року очолював громадську раду при Міністерстві інформаційної політики.

У 2012 році журнал "Археологія" у відкритому листі до мас-медіа заявив, що теорії Бебика наукова спільнота вважає профанацією і лженаукою.

"Фантастичні оповідки Бебика – по суті, профанація науки, вони дискредитують... усю країну", – ідеться в повідомленні.

У 2014 році Спілка археологів України у зв'язку з черговим висуненням Бебика на Шевченківську премію закликала членів парламентського комітету з культури, Держкомтелерадіо та громадськість не транслювати його псевдонаукових теорій. Звернення підписало 66 українських археологів, зокрема чотири членкори Національної академії наук України.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.