Рівень ностальгії за СРСР серед росіян досяг максимуму за останні роки

Частка громадян Російської Федерації, які хотіли б уникнути розпаду Радянського Союзу складає 66%. Цей показник — найвищий за останні більш, як 10 років.

Відповідних висновків дійшов "Левада-центр" у ході свіжого опитування, передає російська служба Бі-Бі-Сі.

Як повідомляють соціологи, ще рік тому частка тих, хто ностальгує за СРСР була 58%. Попередній максимум зафіксували в 2005 році — 65%. Абсолютного рекорду рівень ностальгії за радянською добою досяг у 2000 році — тоді 75% росіян хотіли назад до СРСР.

З-поміж респондентів "Левада-центру" 60% переконані, що розпаду СРСР можна було уникнути. І ця цифра також є максимумом за останні 13 років.

Найчастіше про розпад СРСР жалкують люди віком понад 55 років, проте за остані два роки такі настрої зростають і серед росіян у віці 18—24 роки.

Основні причини, через які росіяни хотіли би повернути СРСР: руйнування єдиної економічної системи (54%), втрати людьми належності до "великої держави" (36%), а також зростання взаємної недовіри та озлобленості (34%). А 26% відзначили, що у зв’з розпадом СРСР руйнуються зв’язки з родичами і друзями.

Соціолог "Левада-центру" Каріна Піпія називає причиною зростання ностяльгії за СРСР недавнє підвищення пенсійного віку в Росії.

"Населення свою ностальгію за СРСР завжди пояснює переважно ірраціональними уявленнями про сильну економіку та добробут тих часів, забуваючи про дефіцит і картки, тим більше на фоні зростання занепокоєності проблемами добробуту тепер", — сказала вона.

Із результатами опитування "Левада-центру" "Ностальгія за СРСР" 2017 року можна знайомитися за посиланням.

Нагадаємо, згідно із дослідженням соцілогічної групи "Рейтинг" "Ностальгія за СРСР та ставлення до окремих постатей" 2014 року, лише 33% українців жалкували за розпадом СРСР. Причому кількість тих, хто відчуває ностальгію за СРСР, зменшилася з 2010 року майже у 1,5 раза — з 46% до 33%.

На початку 2018 року, прихильників СРСР стало ще менше — 30%.

Загалом, соціологічні дослідження останніх років свідчать, що ностальгія за СРСР в Україні з часом зменшується.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.