Третина українців жалкує за СРСР

33% українців жалкують про розпад у 1991 році Радянського Союзу, але 49% – не жалкують, водночас до президента РФ Владіміра Путіна 76% загалом ставляться негативно.

Про це свідчать результати квітневого дослідження соціологічної групи "Рейтинг" за назвою "Ностальгія за СРСР та ставлення до окремих постатей".

Соціологи відзначають, що з 2010 року кількість тих, хто відчуває ностальгію за СРСР, зменшилась майже у 1,5 рази – з 46% до 33%, а кількість тих, які не шкодують за розпадом Радянського Союзу, зросла з 36% до 49%.

Нині за СРСР шкодують близько третини мешканців центру, близько половини – сходу і півдня та понад 60% – Донбасу. При цьому, якщо в центрі, сході та півдні протягом останнього року їх кількість зменшилась, то на Донбасі – зросла.

Чим старші респонденти, чим менший їхній рівень освіти та доходів, тим більше вони шкодують за СРСР. Разом з тим, якщо аналізувати у динаміці, кількість тих, які шкодують за СРСР, зменшилась у всіх вікових групах без винятку.

Водночас, серед етнічних росіян кількість тих, хто шкодує за СРСР, за рік зросла з 55% до 60%, а серед етнічних українців навпаки зменшилась з 38% до 29%.

При цьому 16% опитаних позитивно ставляться до Владіміра Путіна, 76% – негативно. Майже кожен десятий – не зміг оцінити свого ставлення.

За останній рік негативне ставлення до Путіна зросло майже вдвічі (з 40% до 76%), хоча ще в жовтні 2013 року кількість тих, хто позитивно ставився до Путіна (47%) перевищувала кількість тих, які ставилися негативно (40%).

Відносно позитивно ставляться до Путіна лише на Донбасі (66%), а в решті регіонів домінує негативне ставлення – від майже 70% на півдні та сході до понад 90% – у центрі, на півночі та заході країни.

Позитивно ставляться до Путіна менше половини етнічних росіян та лише кожен десятий етнічний українець.

20% опитаних позитивно ставляться до Йосипа Сталіна, 70% – негативно. Майже кожен десятий – не зміг оцінити свого ставлення. За два останні роки негативне ставлення до Сталіна збільшилося з 62 до 70%.

Більш позитивно Сталіна оцінюють на Донбасі (36%) і півдні країни (32%). Чим старші респонденти, чим нижчий їх рівень освіти та доходів, тим позитивніше вони ставляться до Сталіна. Етнічні росіяни вдвічі краще ставляться до Сталіна, ніж етнічні українці.

До Степана Бандери позитивно ставляться 31% опитаних, а 48% – негативно. Майже кожен п’ятий – не зміг оцінити свого ставлення. За два останні роки позитивне ставлення до Бандери зросло з 22 до 31%.

Позитивніше Бандеру оцінюють на заході (76%), вдвічі гірше – в центрі та півночі країни. Чим молодші респонденти, чим вищий їхній рівень освіти, тим більш позитивно вони ставляться до Бандери. Позитивно оцінюють постать Бандери лише етнічні українці.

До Петра І позитивно ставляться 50% опитаних, 30% – негативно.

До Івана Мазепи 41% опитаних позитивно ставляться, 30% – негативно.

Дивіться також:

66% українців вважають Голодомор геноцидом

36% українців вважають Сталіна великим вождем

83% українців хочуть, щоб Україна була незалежною

82% українців вважають День Перемоги великим святом

57% українців не вважають УПА борцями за незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

«Для ліквідації Андрія Мельника направити до Берліна спецгрупу «Вулкан»

Після убивства у травні 1938 року Павлом Судоплатовим Євгена Коновальця органи НКВД СРСР одразу взялися за Андрія Мельника, який став на чолі Організації Українських Націоналістів. Невдовзі, наприкінці 1944 року, скориставшись тим, що тривала війна і бойові дії перейшли на територію Німеччини, зробили спробу ліквідувати його у Берліні

Антон Омельченко – малорос, росіянин, українець?

Постать Антона Лукича Омельченко потребує більш грунтовного дослідження чинників, що привели українця з селища Батьки Зіньківського повіту на Полтавщині до Антарктичної експедиції фінансованої Географічним Товариством Великої Британії, під керівництвом капітана Роберта Фалколна Скота

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!