Ностальгія за СРСР зменшується - соціологи

44% громадян України не шкодують про розпад Радянського Союзу в 1991 році, в той же час 41% - шкодують. Але два роки тому шкодували більше. Разом із кількістю старих людей зменшується і кількість прихильників СРСР. Чверть прихильників "Батьківщини" теж шкодує за Союзом.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє "Інтерфаkc".

Примітно, що серед прихильників КПУ 9% не шкодують про розпад СРСР (81% шкодують), а серед прихильників "Свободи" картина протилежна: про розпад СРСР жалкують 5% опитаних, а 87% не шкодують.

Про розпад СРСР також шкодують 58% прихильників Партії регіонів, 26% прихильників "Батьківщини" і 21% прихильників "УДАРу" (не шкодують - 28%, 60% і 65% відповідно).

"Порівняно з попереднім дослідженням, проведеним наприкінці 2010 року, кількість тих, хто жалкує про розпад СРСР, зменшилася з 46 до 41%, а тих, хто не жалкує навпаки зросла з 36 до 44%", - наголошується в звіті "Рейтингу".

"Таким чином, за останні 2,5 року ностальгія за СРСР зменшилася, що пов'язано, в першу чергу, з демографічними змінами, оскільки найбільшими прихильниками СРСР залишаються літні люди ...", - вважають в "Рейтингу".

Дивіться також:

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

60% українців визнають Голодомор геноцидом

36% відсотків українців вважають Сталіна великим вождем

Кожен десятий українець вважає себе радянською людиною

15% українців вважають, що перемога ГКЧП покращила б їхнє життя

83% українців підтримують Незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.