Ностальгія за СРСР зменшується - соціологи

44% громадян України не шкодують про розпад Радянського Союзу в 1991 році, в той же час 41% - шкодують. Але два роки тому шкодували більше. Разом із кількістю старих людей зменшується і кількість прихильників СРСР. Чверть прихильників "Батьківщини" теж шкодує за Союзом.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", повідомляє "Інтерфаkc".

Примітно, що серед прихильників КПУ 9% не шкодують про розпад СРСР (81% шкодують), а серед прихильників "Свободи" картина протилежна: про розпад СРСР жалкують 5% опитаних, а 87% не шкодують.

Про розпад СРСР також шкодують 58% прихильників Партії регіонів, 26% прихильників "Батьківщини" і 21% прихильників "УДАРу" (не шкодують - 28%, 60% і 65% відповідно).

"Порівняно з попереднім дослідженням, проведеним наприкінці 2010 року, кількість тих, хто жалкує про розпад СРСР, зменшилася з 46 до 41%, а тих, хто не жалкує навпаки зросла з 36 до 44%", - наголошується в звіті "Рейтингу".

"Таким чином, за останні 2,5 року ностальгія за СРСР зменшилася, що пов'язано, в першу чергу, з демографічними змінами, оскільки найбільшими прихильниками СРСР залишаються літні люди ...", - вважають в "Рейтингу".

Дивіться також:

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

60% українців визнають Голодомор геноцидом

36% відсотків українців вважають Сталіна великим вождем

Кожен десятий українець вважає себе радянською людиною

15% українців вважають, що перемога ГКЧП покращила б їхнє життя

83% українців підтримують Незалежність

Інші матеріали на тему "Соціологія"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".