У Запоріжжі малюють мурал із полковником Болбочаном. ФОТО

Мурал присвячено ста рокам боротьбу за незалежну Україну. Він символізує нерозривний зв'язок поколінь її захисників, від вояків-запорожців до сучасних воїнів, що боронять країну від російської агресії.

Проект майбутнього малюнка оприлюднено на сторінці запорізької Просвіти у Facebook, передає Depo.Запоріжжя.

Центральне місце муралу посідає легендарний полковник Армії Української Народної Республіки, очільник переможного походу на Крим Петро Болбочан. Його постать безпосередньо пов'язана з Запоріжжям. Навесні 1918 року "Болбочанівці" брали участь у звільнені краю від більшовиків.

 
 

Нагадаємо, одну із київських будівель прикрасив мурал, присвячений учасникам бою військ Української Народної Республіки проти більшовиків на станції Крути в 1918 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.