В інтернеті з’явився оцифрований архів найбільшого українського видання Польщі

Від грудня 2018 року доступні архівні випуски українського тижневика в Польщі «Наше слово», від першого видання 1956 року до останнього 1999 року.

Про це повідомляється сайті українського тижневика.

Фото: Наше Слово

 

Як йдеться в повідомленні, оцифровка старих випусків допоможе краще зрозуміти минуле української меншини в Польщі.

Доступ до 1956—1970 років — тут.

Доступ до 1971—1985 років — тут.

Доступ до 1986—1999 років — тут.

Бібліографія тижневика 1956—1999 років — тут.

Бібліографія тижневика 1956—1999 років — натисніть тут.

Оцифрування тижневика "Наше слово" за 1956—1999 роки здійснювалося в рамках проекту "Оцифрування української національної спадщини — тижневик Наше слово. I етап", який проводився у 2018 році Об’єднанням українців у Польщі.

Завдання було реалізовано завдяки дотації міністра внутрішніх справ та адміністрації у частині державного завдання у сфері підтримки національних та етнічних меншин, а також регіональної мови.

Читайте також:

У мережі опублікували близько 1000 примірників неформальної преси кінця 1980-х

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.