25 музеїв Львівщини відтепер можна відвідати онлайн

У 2018 році департамент з питань культури, національностей та релігії Львівської облдержадміністрації започаткував новий інтерактивний музейний проект «Відвідай».

Про це повідомляє lviv1256.

 Музей Арсенал, Львів

Це унікальна можливість оглянути музей Львівщини у будь-якому куточку світу, маючи при собі електронний гаджет та доступ до інтернету. На сьогодні понад 25 музеїв Львова та області нанесено на віртуальну карту.

Але робота над наповненням карти триватиме і надалі, оскільки мета проекту – представити історико-культурне надбання музеїв на Львівщині, зробити музеї доступними для всіх та будь-де.

Щоб почати тур, потрібно перейти за посиланням або на сайті ЛОДА знайти банер "Інтерактивний тур музеями Львівщини" і клацнути на нього.

Серед музеїв, які можна відвідати онлайн:

  • Меморіальний музей Михайла Грушевського, Львів
  • Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", Львів
  • Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Львів
  • Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця, с. Зашків
  • Музей Слави Стецько в Юшківцях
  • Меморіальний комплекс "Борцям за волю України", Стрий
  • Меморіальний музей-садиба родини Бандерів, Стрий
  • Музей-садиба Степана Бандери, с. Воля Задеревацька
  • Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА, с. Кавсько
  • Музей гетьмана Петра Сагайдачного, с. Кульчиці
  • Музей визвольної боротьби, с. Чуква
  • Музей підпільного штабу УПА генерала Романа Шухевича, с. Грімно
  • Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі", с.Нагуєвичі
  • Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка, Львів
  • Львівський музей історії релігії, Львів
  • Музей "Староскварявський іконостас ХVІ-ХVІІІ ст.", с. Стара Скварява
  • Музей Арсенал, Львів
  • Кам’яниця Корнякта, Львів
  • Відділ давньої історії України, Львів
  • Музей-садиба родини Антоничів, с. Бортятин
  • Меморіальний музей Олекси Гасина "Лицаря", Генерал-хорунжого УПА, с. Конюхів
  • Музей Новітніх Героїв, Рудки
  • Музей історії національно-визвольної боротьби ОУН і УПА 40-60-х років ХХ століття, Самбір
  • Українське мистецтво ХХ ст., відділ Національного музею у Львові ім. А. Шептицького
  • Сектор "Літературний Львів І половини ХІХ – ХХ ст." Львівського історичного музею

Читайте також:

На Львівщині відкрилась виставка старовинних дерев’яних храмів у мініатюрі. ФОТО

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.