Посольство Ізраїлю не вважає за потрібне відповідати В’ятровичу на тези про Бандеру

Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне відповідати на заклик Голови Українського Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича щодо обґрунтування фактами попередньої тези посла Ізраїлю Джоена Ліона про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери.

Про це у відповідь на запит УНН повідомили в посольстві.

 

"Посольство Ізраїлю в Україні не вважає за потрібне долучати щось до попередньої заяви та до листа, що був надісланий до Львівської обласної ради", - заявили в дип.установі, відповідаючи на запитання про те, чи планує посольство відповідати на тези Голови Українського інституту нацпам'яті або у будь-який інший спосіб реагувати на рішення Львівської обласної ради.

Нагадуємо, 11 грудня Львівська обласна рада прийняла рішення проголосити 2019-й роком Степана Бандери.

У відповідь на це посол Ізраїлю в Україні Джоен Ліон заявив, що шокований рішенням Львівської обласної ради оголосити 2019 рік – роком Степана Бандери.

"Я не можу зрозуміти, як прославляння тих, хто безпосередньо брав участь у жахливих антисемітських злочинах, допомагає боротися з антисемітизмом та ксенофобією", - заявив посол.

В свою чергу, Голова УІНП Володимир В'ятрович висловив думку про те, що теза посла Ізраїля про "безпосередню участь у жахливих антисемітських злочинах" Степана Бандери вимагає обґрунтування.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".