Болгарські в'язні знайшли два горщики турецьких монет ХІХ століття. ФОТО

Ув’язнені Плевенської в'язниці в Болгарії виявили понад 8 кг срібних османських монет під час сільськогосподарських робіт.

Археологи з'ясували, що монети були зібрані у двох великих горщиках і заховані приблизно в ХIX столітті, повідомляє "Еспресо" з посиланням на The History Blog.

 Фото: History Blog

У повідомленні йдеться, що в основному в скарбі знаходилися монети акче - платіжний засіб Османської імперії до 1687 року. Монети відносяться до різних історичних епох і, ймовірно, збирали їх кілька поколінь болгар.

"Цікаво, що в той час за ці гроші можна було купити три будинки в Одріні, яке вважалося головним містом в сьогоднішній європейській Туреччини", - зазначив археолог Володимир Найдьонов.

 Фото: History Blog

Нагадаємо, у 2018 році в Болгарії вже були знайдені монети ХVIII століття і татарський скарб приблизно 1400 року. Монет тоді розкопали набагато менше, але виявили прикраси.

Знайдені нещодавно монети та горщики передали до Регіонального історичного музею Плевен.

Нагадаємо, в Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Кембридзький університет зняв короткометражний фільм мовою, якою говорили в давньому Вавилоні.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.