Спецпроект

У Кропивницькому презентували книгу про репресованих за спротив Голодомору

До 85-х роковин Голодомору-геноциду в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу "Ті, хто не хотів помирати мовчки…".

Під час презентації також відкрили документально-публіцистичну виставку "Україна 1932-1933. Геноцид голодом", повідомляє Національний музей "Меморіал Голодомору" з посилання на прес-службу Кіровоградської ОДА.

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Про роботу над книгою розповіла її авторка - відома журналістка та краєзнавець Світлана Орел. За її словами, книга написана на основі архівних матеріалів репресованих у 1932-1933 роки.

"Із близько тисячі справ до книги увійшли найбільш показові", - розповіла письменниця. "Багато років все замовчувалася, а потім відкрилися документи, спогади з приголомшливими фактами. І всі ці роки здебільше робився акцент на жертвах, стражданнях, на жалю і сльозах, на трагічних страшних речах, а ось ці моменти масового спротиву, захисту, самозбереження, злості вони якось ігнорувалися".

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Світлана Орел подякувала науковцю обласного архіву, досліднику та автору праць про Голодомор Івану Петренку, який допомагав їй у написанні книги.

Книга вийшла в рамках обласної програми розвитку книговидання та книгорозповсюдження тиражем майже 500 примірників і розійдеться по всіх бібліотеках області.

Як повідомлялося, в Братиславі, Словаччина, показали документальний фільм "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.