Спецпроект

У Кропивницькому презентували книгу про репресованих за спротив Голодомору

До 85-х роковин Голодомору-геноциду в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї презентували книгу "Ті, хто не хотів помирати мовчки…".

Під час презентації також відкрили документально-публіцистичну виставку "Україна 1932-1933. Геноцид голодом", повідомляє Національний музей "Меморіал Голодомору" з посилання на прес-службу Кіровоградської ОДА.

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Про роботу над книгою розповіла її авторка - відома журналістка та краєзнавець Світлана Орел. За її словами, книга написана на основі архівних матеріалів репресованих у 1932-1933 роки.

"Із близько тисячі справ до книги увійшли найбільш показові", - розповіла письменниця. "Багато років все замовчувалася, а потім відкрилися документи, спогади з приголомшливими фактами. І всі ці роки здебільше робився акцент на жертвах, стражданнях, на жалю і сльозах, на трагічних страшних речах, а ось ці моменти масового спротиву, захисту, самозбереження, злості вони якось ігнорувалися".

 Фото: прес-служба Кіровоградської ОДА

Світлана Орел подякувала науковцю обласного архіву, досліднику та автору праць про Голодомор Івану Петренку, який допомагав їй у написанні книги.

Книга вийшла в рамках обласної програми розвитку книговидання та книгорозповсюдження тиражем майже 500 примірників і розійдеться по всіх бібліотеках області.

Як повідомлялося, в Братиславі, Словаччина, показали документальний фільм "Голод нації" про Голодомор 1932—1933 років.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.