Героєві Другого Зимового походу встановили дошку в рідному селі на Запоріжжі. ФОТО

На будівлі школи у с. Юріївка Приморського району Запорізької області встановили інформаційну дошку на честь солдата армії Української Народної Республіки, уродженця села Савелія Хрустяка.

Відкриття меморіального знаку приурочили до Дня Збройних сил України, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

Кандидат історичних наук, керівник дослідницького центру "Спадщина" Юрій Щур акцентував увагу на важливих життєвих виборах Савелія Хрустяка. Першим було рішення визволяти рідну Україну замість того, щоб жити в Польщі або поїхати далі на Захід.  Друга життєва дилема постала перед ним вже у чекістських катівнях – зрадити Україну, піти на службу до червоних або померти. Савелій Хрустяк обрав безсмертя.

 Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА

Савелій Курмич Хрустяк (за ін. даними Прусняк) народився 5 грудня 1895 року, з дитинства працював у сільському господарстві. Можливо, закінчив кілька класів церковно-приходської школи.

У 1919 році Савелій вступив до Армії Української Народної Республіки, воював проти Червоної армії та білогвардійських Збройних сил Півдня Росії. У кінці 1920 року був інтернований у польському таборі для військовополонених. Попри важкі поневіряння молодий патріот без вагань приєднався до Другого зимового походу українського війська під командуванням Юрія Тютюнника в листопаді 1921 року.

Так виглядає меморіальна дошка. Фото: Юрій Щур   

Савелій Хрустяк служив в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії.  Після розгрому загонів Тютюнника біля с. Малі Міньки він потрапив до більшовицького полону. Разом із 359 побратимами Хрустяка розстріляли 22 листопада 1921 року поблизу містечка Базар на Житомирщині.

Разом з іншими героями бою під Базаром Савелія Хрустяка посмертно реабілітували у квітні 1998 року

 Фото: Юрій Щур   

Заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко наголосив: "Завдяки політиці Президента та Уряду ми повертаємо справжню українську історію, відновлюємо сторінки боротьби за нашу свободу сто років тому. Активну участь у цих історичних подіях брали жителі Запорізького краю. Наш обов’язок сьогодні – не повторити помилок минулого, укріплювати Українську армію, дбати про оборону нашої держави".

Пам’ять полеглих воїнів вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів, прозвучали патріотичні вірші у виконанні школярів.

Нагадаємо, у Чернігівській області встановили меморіальну дошку на честь керівника осередку ОУН, який діяв на території Борзнянського району.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.