У Німеччині судять викрадачів 100-кілограмової золотої монети

В Берліні у четвер, 10 січня, розпочався процес у справі викрадення з місцевого музею золотої монети вагою в 100 кг.

Про це повідомляє Бабель з посиланням на Deutsche Welle.

Фото: Wikimedia Commons

У крадіжці підозрюють чотирьох чоловіків віком від 20 до 24 років. Троє з них, які є громадянами Німеччини, належать до родинного клану арабського походження.

Адвокати заперечують причетність підозрюваних до злочину та заявляють, що розслідування поліції "не дало жодного переконливого доказу" такої причетності.

У березні 2017 року з берлінського музею Боде викрали майже 100-кілограмову золоту монету під назвою "Великий кленовий лист" із зображенням британської королеви Єлизавети ІІ. За тодішньою ціною золота монета коштувала щонайменше 3,75 млн євро. Її колекційна вартість значно вища.

За даними слідства, викрадачі ймовірно проникли до музею вночі через вікно, розбили вітрину, де перебувала монета, та на візку довезли її до автомобіля, на якому втекли.

Один з підозрюваних працював у фірмі, що забезпечувала охорону музею. Він заздалегідь провів розвідку на місці злочину та дав викрадачам поради.

Як пише DW, cлідів вкраденої монети досі не знайшли. Слідчі підозрюють, що монету розрізали на шматки і продали. Коштовна монета належала відомому в Україні німецькому бізнесмену Борису Фуксману.

Читайте також:

У Великій Британії музиканти відтворили звуки закінчення Першої світової

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".