У Мінкульті впевнені, що Росія затягує справу про "скіфське золото" і готується до касації

Підконтрольні Росії кримські музеї затягують розгляд справи про "скіфське золото" і вже готуються до наступного етапу в разі програшу в Апеляційному суді Амстердама.

Про це повідомила перший заступник міністра культури України Світлана Фоменко, передає ZIK із посиланням на "Радіо Крим.Реалії".

"Ми підозрюємо, що кримські російські музеї не зупиняться, до останнього тягтимуть час. Така позиція Росії: зайняти якомога більше часу. Тобто, всі свої відомості вони дають в останній день, коли це можливо, всі засідання затягуються з надією на те, що, "можливо, щось зміниться в світі, можливо, хтось визнає Крим", – повідомила Фоменко.

Урядовець уточнила, що судове засідання відбудеться 11 березня 2019 року. На її думку, у травні-червні сторони отримають результат апеляції, яка стосується тієї частини, з якою не згодна російська сторона.

"Наша позиція ґрунтується на конвенції ЮНЕСКО 1970 року, вона в силі, тому ми і не відмовлялися від такого рішення, не подавали на апеляцію, це саме собою зрозуміло... Ми не сумніваємося, що це рішення буде на нашу користь, оскільки у нас є інформація про те, що російські представники кримського музею вже найняли юридичних радників, які працюють в касаційних судах, тобто, якщо програють в суді апеляційної інстанції, вони вже готуються до наступного – останнього рівня", – зазначила Фоменко.

Раніше голова комісії з культури і міжнаціональних відносин російської Громадської палати Криму, генеральний директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін повідомив, що розгляд апеляції в суді Амстердама у справі про "скіфське золото" з кримських музеїв відбудеться в березні 2019 року.

Нагадаємо, виставку "Крим – золото та таємниці Чорного моря" (нід. "De Krim — Goud en geheimen van de Zwarte Zee") в Археологічному музеї Алларда Пірсона (Нідерланди) було сформовано з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташовується в Києві, а чотири — в Криму.

Її екпонували в лютому—серпні 2014 року.

Оскільки Нідерланди не визнали російську анексію Криму, яка відбулася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію.

Випадок зі "скіфським золотом" ускладнюється тим, що в міжнародному праві немає рекомендацій для подібних сценаріїв.

Українська сторона відправила свою делегацію від Міністерства культури для політичної підтримки судового процесу в Нідерландах. 

У грудні 2016 року Амстердамський окружний суд постановив передати експонати виставки Україні. Однак суд мусить розглянути ще апеляцію на це рішення.

У вересні 2018 року Мінінформолітики спростовувало фальшиву новину, буцімто, "українські шахраї" викрали колекцію "скіфського золота".

Дивіться також:

Скіфське золото в Амстердамі. Як Україна бореться за повернення скарбів

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

Все за темою "Скіфи"

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.