АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Дмитру Донцову

24 січня 2019 року на фасаді будинку УНІА «Укрінформ» буде відкрито першу в Києві меморіальну дошку керівнику Українського Державного Телеграфного Агентства Дмитру Донцову.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дмитро Донцов – публіцист, філософ та політичний діяч, ідеолог українського націоналізму, автор низки праць із ідеями самостійності та незалежності України, один із перших керівників Союзу Визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 року.

Із травня до листопада 1918-го Донцов був головою Українського телеграфного агентства, що є історичним попередником сучасного Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ".

Детальніше про УТА за посиланням.

Участь у відкритті візьмуть:

Олександр Харченко – директор УНІА "Укрінформ";

Юрій Сиротюк – голова депутатської фракції ВО "Свобода" у Київській міській раді;

Володимир Тиліщак – заступник Голови Українського інституту національної пам’яті;

Сергій Квіт – освітній і громадський діяч, літературознавець, журналіст;

Павло Подобєд – начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті;

Тарас Компаніченко – вокаліст гурту "Хорея Козацька".

Автор пам’ятної дошки – Володимир Цісарик.

Таблицю виготовили за меценатської допомоги Святоіванівського гетьманського мазепинського полку.

Час: 24 січня, четвер, 12:45

Місце: УНІА "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.