Учені: Неандертальці вміли метати списи на 20 метрів

Неандертальці вміли користуватися метальною зброєю. Їхні списи могли вражати здобич на відстані до 20 метрів.

До цього висновку дійшли науковці Каліфорнійського університету (Лос-Анджелес, США), повідомляє "Дзеркало тижня" із посиланням на Naked Science.

 Реконструкція вигляду неандертальця. Джерело: Naked Science

Дослідники вивчали характеристики Шенінгенських списів, яким 300 тисяч років, — найстарішої зброї, відомої археологам. 10 метальних списів доби палеоліту знайшли протягом 1994—1999 років у м. Шенінген (Німеччина) у вугільній шахті.

Під час дослідів шестеро атлетів, підібраних у відповідності з фізичними здібностями неандертальця-мисливця, метали списи. Так удалося визначити, що ця зброя придатна для враження цілей неандертальцями на відстані.

Раніше археологи вважали, що неандертальці вміли застосовувати зброю лише в ближньому бою. Як припускалося, маса Шенінгенських списів не дозволяла їм досягти необхідної швидкості польоту.

Результати дослідів зі спортсменами показали, що таким списом можна було поцілити жертву на відстані до 20 метрів, а за певної сили кидка удар виявлявся смертельним. Це виявилося вдвічі більше, ніж очікували науковці.

Нагадаємо, єгипетська археологічна місія виявила в Лівійській пустелі дві гробниці, датовані епохою Стародавнього Риму.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.